Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до податків на прибуток. Принциповим питанням обліку податків на прибуток є визначення того, як обліковувати поточні та майбутні податкові наслідки:

a)   майбутнього відшкодування (компенсації) балансової вартості активів (зобов'язань), які визнані в балансі суб'єкта господарювання;

б)   операцій та інших подій поточного періоду, які визнані у фінансових звітах суб'єкта господарювання.

Основним для визнання активу чи зобов'язання є те, що суб'єкт господарювання, яке звітує, передбачає відшкодувати або компенсувати балансову вартість активу чи зобов'язання. Якщо існує ймовірність, що відшкодування або компенсація балансової вартості такого активу чи зобов'язання збільшить (зменшить) суму майбутніх податкових платежів порівняно з тим, якими вони були б у разі відсутності податкових наслідків відшкодування або компенсації, суб'єкт господарювання, згідно з вимогами цього Стандарту, визнає відстрочене податкове зобов'язання (відстрочений податковий актив), за деякими винятками.

Згідно з вимогами цього Стандарту, суб'єкт господарювання веде облік податкових наслідків операцій та інших подій у такий же спосіб, як і облік самих операцій та подій. Таким чином, якщо операції та інші події визнані у звіті про прибутки та збитки, то будь-який пов'язаний з ними податковий вплив повинен також визнаватися у звіті про прибутки та збитки. Якщо операції та інші події безпосередньо визнані у складі власного капіталу, то будь-який пов'язаний з ними податковий вплив повинен також визнаватися безпосередньо у власному капіталі. Подібно до цього, визнання відстрочених податкових активів і зобов'язань при об'єднанні бізнесу впливає на суму гудвілу, що виникає внаслідок такого об'єднання, або на суму будь-якого перевищення частки покупця в чистій справедливій вартості ідентифікованих активів, зобов'язань та непередбачених зобов'язань об'єкту придбання над вартістю об'єднання.

У цьому Стандарті розглядається також визнання відстрочених податкових активів, що виникають від невикористаних податкових збитків або невикористаних податкових пільг, подання податків на прибуток у фінансових звітах і розкриття інформації про податки на прибуток.

Сфера застосування

1.       Цей Стандарт слід застосовувати в обліку податків на прибуток.

2.       У цілях цього Стандарту, до складу податків на прибуток включаються всі внутрішні та іноземні податки, базовані на оподаткованому прибутку. Податки на прибуток включають також інші податки (наприклад, податки на дохід у вигляді відсотків та дивідендів), які підлягають сплаті дочірнім підприємством, асоційованим чи спільним підприємством при виплаті дивідендів суб'єктові господарювання, що звітує.