1.       Метою цього Стандарту є визначення підходу до обліку запасів. Головним питанням обліку запасів є визначення суми собівартості, яка повинна визнаватися як актив та переноситися на майбутні періоди до моменту визнання відповідних доходів. Цей Стандарт надає керівництво з визначення собівартості та подальшого визнання витрат, включаючи будь-яке часткове списання до чистої вартості реалізації. Він також надає керівництво щодо формул собівартості, що застосовуються до визначення собівартості запасів.

Сфера застосування

2.       Цей Стандарт застосовується до всіх запасів, за винятком:

а)   незавершеного виробництва за будівельними контрактами, включаючи прямо пов'язані з ними контракти з надання послуг (див.  МСБО ( МСБУ ) 11 "Будівельні контракти");

б)   фінансових інструментів;

в)   біологічних активів, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю та сільськогосподарською продукцією на місці збирання врожаю (див. МСБО ( МСБУ ) 41 "Сільське господарство").

3.       Цей Стандарт не застосовується до оцінки запасів, утримуваних:

а)   виробниками продукції сільського господарства та лісництва після збору врожаю, корисних копалин та мінеральних продуктів, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації згідно з усталеною практикою в цих галузях промисловості. Якщо такі запаси оцінюють за чистою вартістю реалізації, зміни цієї вартості визнаються у прибутку або збитку в періоді зміни;

б)   брокерами товарної біржі, які оцінюють свої запаси за справедливою вартістю мінус витрати на продаж. Коли такі запаси оцінюють за справедливою вартістю мінус витрати на продаж, зміни справедливої вартості мінус витрати на продаж визнають у прибутку або збитку в період зміни.

4.       Запаси, зазначені в параграфі 3 a), оцінюють за чистою вартістю реалізації на певних етапах виробництва. Це відбувається, наприклад, коли врожай сільськогосподарських культур вже зібрано або корисні копалини вже видобуті і їх продаж гарантовано за умовами форвардного контракту чи державної гарантії або якщо існує активний ринок і є незначний ризик того, що продаж не відбудеться. На такі запаси не поширюються лише вимоги цього Стандарту до оцінки.

5.       Брокери товарної біржі - це ті, хто купує або продає товари за дорученням інших або за свій власний рахунок. Запаси, зазначені у параграфі 3 б), купують в основному з метою продажу у близькому майбутньому і генерування прибутку внаслідок коливання цін або маржі брокера товарної біржі. Якщо такі запаси оцінюють за справедливою вартістю мінус витрати на продаж, на них не поширюються лише вимоги цього Стандарту до оцінки.