1.       Метою цього Стандарту є визначення принципів визнання та оцінювання фінансових активів, фінансових зобов'язань та деяких контрактів на придбання чи продаж нефінансових статей. Вимоги до подання та розкриття інформації про фінансові інструменти встановлено в МСБО ( МСБУ ) 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання".

Сфера застосування

2.       Цей Стандарт має застосовуватися всіма суб'єктами господарювання до всіх фінансових інструментів, за винятком:

а)   тих часток у дочірніх, асоційованих і спільних підприємствах, що їх обліковують за МСБО ( МСБУ ) 27 "Консолідовані й окремі фінансові звіти", МСБО ( МСБУ ) 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства" та МСБО ( МСБУ ) 31 "Частки у спільних підприємствах". Проте суб'єктам господарювання слід застосовувати цей Стандарт до часток у дочірньому, асоційованому чи спільному підприємстві, які відповідно до МСБО ( МСБУ ) 27, МСБО ( МСБУ ) 28 або МСБО ( МСБУ ) 31 обліковуються згідно з цим Стандартом. Суб'єктам господарювання слід застосовувати цей Стандарт до похідних інструментів за частками у дочірньому, асоційованому чи спільному підприємстві, якщо похідний інструмент не відповідає визначенню інструмента власного капіталу суб'єкта господарювання в МСБО ( МСБУ ) 3;

б)   прав та зобов'язань за угодами про оренду, до яких застосовується МСБО ( МСБУ ) 17 "Оренда". Однак:

I)      дебіторська заборгованість за угодою про оренду, визнана орендодавцем, підлягає дії положень цього Стандарту про припинення визнання (див. параграфи 15-37, 58, 59, 63-65 та параграфи КЗ36-КЗ52 і КЗ84-КЗ93 Додатка A);

II)     дебіторська заборгованість за угодою про фінансову оренду, визнана орендарем, підлягає дії положень про припинення визнання цього Стандарту (див. параграфи 39-42 та параграфи КЗ57-КЗ63 Додатка A);

III)    похідні інструменти, вбудовані в угоди про оренду, підлягають дії положень про вбудовані похідні інструменти цього Стандарту (див. параграфи 10-13 та параграфи КЗ27-КЗ33 Додатка A);

в)   прав та зобов'язань працедавців за програмами пенсійного забезпечення працівників, до яких застосовується МСБО ( МСБУ ) 19 "Виплати працівникам";

г)   фінансових інструментів, випущених суб'єктом господарювання, які відповідають визначенню інструмента власного капіталу в МСБО ( МСБУ ) 32 (включаючи опціони і варанти). Проте утримувачеві таких інструментів власного капіталу слід застосовувати цей Стандарт до цих інструментів, якщо вони не відповідають винятку, описаному вище в а);

ґ)   прав та зобов'язань за страховим контрактом, як визначено в МСФЗ ( МСФО ) 4 "Страхові контракти", або за контрактом у межах сфери застосування МСФЗ ( МСФО ) 4, оскільки він містить умову дискреційної участі. Проте цей Стандарт застосовується до похідного інструмента, вбудованого в такий контракт, якщо похідний інструмент сам не є контрактом у межах сфери застосування МСФЗ ( МСФО ) 4 (див. параграфи 10-13 та параграфи КЗ23-КЗ33 Додатка A). До того ж, якщо страховий контракт є контрактом (укладеним чи утримуваним) про фінансову гарантію, то, передаючи іншій стороні фінансові активи або фінансові зобов'язання у межах сфери застосування цього Стандарту, емітентові слід застосовувати цей Стандарт до контракту (див. параграф 3 та параграф КЗ4A Додатка A);

д)  контрактів про непередбачене відшкодування при об'єднанні бізнесу (див. МСФЗ ( МСФО ) 3 "Об'єднання бізнесу"). Цей виняток застосовується лише до покупця;

е)   контрактів між покупцем та продавцем при об'єднанні бізнесу, на придбання або продаж об'єкта придбання на майбутню дату;

є)   зобов'язань за позиками, які не можна погашати грошовими коштами на нетто-основі або іншим фінансовим інструментом (за винятком зазначеного в параграфі 4). Зобов'язання за позиками не вважається таким, що погашається на нетто-основі, лише тому, що позика виплачується частинами (наприклад, іпотечна будівельна позика, яка виплачується частинами відповідно до виконання робіт на будівництві). Емітент зобов'язання за позиками за ставкою відсотка нижче ринкової повинен первісно визнавати її за справедливою вартістю і в подальшому оцінювати за більшою з двох сум:

I)      суми, визнаної згідно з МСБО ( МСБУ ) 37; або

II)     первісно визнаної суми мінус (якщо прийнятно) кумулятивна амортизація, визнана відповідно до МСБО ( МСБУ ) 18. Емітентові зобов'язання за позиками слід застосовувати МСБО ( МСБУ ) 37 до інших зобов'язань за позиками, які не входять до сфери застосування цього Стандарту. Зобов'язання за позиками підлягають дії положень цього Стандарту про припинення визнання (див. параграфи 15-42 та параграфи КЗ36-КЗ63 Додатка A);

III)    фінансових інструментів, контрактів та зобов'язань за операціями, платіж за якими здійснюється на основі акцій, до яких застосовується МСФЗ ( МСФО ) 2 "Платіж на основі акцій", за винятком контрактів у межах сфери застосування параграфів 5-7 цього Стандарту (до яких застосовується цей Стандарт).