Чернігівська область

Чернігівщина... Земля легенд і цікавої, багатої подіями історії, джерело творчого натхнення для багатьох генерацій талантів і рукотворних чудес, створених її працьовитими жителями.

У сучасних кордонах Чернігівська область утворена в 1932 році. Розташована у північній частині України. За площею - 31,9 тис.кв.км. - одна з найбільших областей України, займає 5% її території.

Вигідне економіко-географічне положення області визначається, перш за все, її прикордонним положенням з Росією (199 км держкордону) та Білоруссю (227 км держкордону). На сході та півдні область межує з Сумською, Полтавською та Київською областями України.

Населення - 1206,8 тис.чол.

В адміністративному відношенні Чернігівська область поділяється на 22 райони, 3 міста обласного підпорядкування (Чернігів, Прилуки, Ніжин), 12 міст районного підпорядкування, 30 селищ міського типу, понад півтори тисячі сіл.

Центр області – м.Чернігів, одне з найдревніших міст України.

Історичний екскурс

Історія Чернігівщини сягає своїм корінням сивої давнини. Заселення її території почалося ще в епоху палеоліту – близько 100 тис. років тому, про що свідчать дослідження стоянки первісної людини біля с.Мезин Коропського району. У всі часи територія області була місцем інтенсивних контактів різноманітних етносів і культур.

На зорі нашої ери Чернігівщина входила в ареал формування східнослов’янської етнічної спільності. У другій половині І тисячоліття тут склався племінний союз сіверян. На рубежі VII-IX Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу древньоруської держави – Київської Русі, де Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву.

З 1024 року Чернігів – столиця великого князівства, територія якого простягалася від сучасного Підмосков’я на півночі до Тмутаракані на Азово-Чорноморському узбережжі.

Саме на чернігівській землі в м. Любечі в 1097 році відбувся перший в історії Київської Русі з’їзд князів, на якому було ухвалено рішення про припинення міжусобних війн.

В середині ХІІ століття від Чернігово-Сіверської землі відокремилось Сіверське князівство, столицею якого стало місто Новгород-Сіверський. У 1185 році новгород-сіверський князь Ігор здійснив невдалий військовий похід проти половців, що стало темою для видатного твору давньоруської літератури – „Слова о полку Ігоревім”.

У наступні періоди історії Чернігівщина не раз ставала ареною боротьби могутніх держав за володіння нею. У ХVII ст. населення краю брало активну участь у селянсько-козацьких повстаннях та визвольній війні українського народу. А у 1669р. містечко Батурин стало резиденцією гетьманів Лівобережної України і її останньою столицею.

Чернігівщина – давній культурно-історичний осередок нашої держави. Переживши декілька стрімких злетів і таких же несподіваних і глибоких періодів занепаду, Чернігівщина накопичує енергію для нового піднесення, що буде згенероване культурним надбанням століть.

Природні умови та ресурси

Чернігівська область розташована у межах природних зон лісостепу та мішаних лісів. Клімат – помірно-континентальний з достатньою кількістю опадів, теплим літом і порівняно м’якою зимою. Окрасою Полісся є ліси, якими вкрита майже четверта частина області, та понад 1200 річок, серед яких найбільші - Дніпро й Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь та ріка Удай на півдні.

У надрах Чернігівщини зосереджені значні запаси корисних копалин. Загальнодержавне значення мають нафта і газ, високоякісні скляні піски, торф, дедалі більше в господарський обіг залучаються родовища крейди та цегельної сировини. На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту, унікального за своїми властивостями та сферами застосування, поширені джерела мінеральних вод.

Економіка регіону

Чернігівщина – край з потужним економічним, інтелектуальним і природним потенціалом. Її розташування в межах поліської та лісостепової зон зумовлює різноманіття природного середовища і сировинних ресурсів, історичної спадщини, видів і напрямів виробничої діяльності.

Основу економіки області складають розвинена промисловість та продуктивне сільське господарство.

Промисловість

Близько 47% ВВП припадає на промислове виробництво.

Пріоритетними у промисловості є харчова, целюлозно-паперова, паливна, машинобудівна галузі. Помітну роль відіграють також хімічна, легка промисловість та деревообробка.

Деякі промислові підприємства області залишаються основними виробниками в Україні – Камвольно-суконна компанія „Чексіл” забезпечує виробництво 80 відсотків українських вовняних тканин, близько 70 відсотків шпалер виробляється Корюківською фабрикою технічних паперів, Прилуцький завод „Пожмашина” – єдиний в Україні виробник пожежних машин, Ніжинський завод „Сільмаш” – монополіст на внутрішньому ринку по випуску обладнання для птахівництва; акціонерне товариство „Білкозин” – єдиний в нашій державі виробник білкової оболонки для ковбасних виробів, Тютюнова компанія „В.А.Т.-Прилуки” займає значний сегмент на ринку тютюнових виробів. А смак Чернігівського пива добре відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів є домінуючою у промисловому комплексі області. Вона об’єднує більше 100 підприємств, які забезпечують половину промислового виробництва області. Крім того, випуском харчових продуктів займаються структурні підрозділи непромислових організацій та малі підприємства, частка яких у загальнообласних обсягах становить майже 10%. По окремих видах продукції підприємства області мають значну питому вагу у загальному випуску в Україні - забезпечують виробництво близько 10% молочних консервів та макаронних виробів, 6% спирту етилового, 5% тваринного масла та сирів жирних.

Сільське господарство

Розташування в двох природно-кліматичних зонах зумовило спеціалізацію сільського господарства області. В поліській частині, поряд з зерновими, значного розвитку набуло льонарство і картоплярство, в лісостеповій - зернове господарство та вирощування цукрових буряків. Значне місце у структурі сільськогосподарського виробництва належить тваринництву, представленому скотарством м’ясо-молочного напряму, свинарством і птахівництвом.

На Чернігівщині сконцентровано 5 відсотків сільгоспугідь нашої держави (більше 2 млн.га). Тут вирощується половина українського льону, суттєва частина картоплі, зернових, виробляється близько 5 відсотків молока та м’яса. У результаті аграрної реформи стрімко розвиваються особисті підсобні господарства селян, які забезпечують виробництво двох третин сільгосппродукції області.

Малий бізнес

Все більшого значення набуває розвиток малого підприємництва.

Малими підприємствами освоєно виробництво унікальної для області продукції:
високотехнологічне медичне обладнання, радіочастотні кабелі і проводи, стрічкопильні верстати, виробляється вагома частина меблів, віконних і дверних блоків, продуктів харчування. Завдяки діяльності підприємців значно поліпшилась ситуація у сфері надання послуг населенню, майже повністю розв’язано проблему пасажирських перевезень на міських, приміських і міжміських маршрутах.

Зовнішньоекономічна діяльність

Унікальне географічне положення області на кордоні трьох слов’янських держав - України, Росії та Білорусі, доповнене розвинутою транспортною мережею, має стратегічне значення для розширення міждержавних виробничо-торговельних, культурно-наукових і туристичних зв’язків, а значний промисловий і науково-технічний потенціал регіону, орієнтація економіки як на внутрішній так і зовнішні ринки, наявність недорогої висококваліфікованої робочої сили, розвинута банківська система закладають надійний фундамент для налагодження взаємовигідних економічних відносин між підприємствами Чернігівщини і партнерами в Україні та за її межами.

Підприємства та організації області здійснюють зовнішньоекономічну діяльність більш ніж з 80 країнами світу.

У товарній структурі експорту основні позиції займають текстиль та текстильні вироби, папір та картон, продукція тваринництва та харчової промисловості. Близько половини експорту здійснюється до країн СНД, третина – до Європи.

У структурі імпорту переважає сировина та продукція харчової промисловості, тютюн, машини та устаткування, папір і картон.

Подальшому розвитку зовнішньоекономічних стосунків сприяє підписання областю угод про торговельно-екномічне, науково-технічне та культурне співробітництво області з рядом регіонів сусідніх держав.

Туризм та рекреація

Чернігівщина - справжня історична скарбниця України. Свого часу перший президент Української народної республіки Михайло Грушевський називав Чернігів "українською Равенною". Саме на Сіверщині збереглася третина усіх вітчизняних пам'яток домонгольського періоду. Серед них такі величні споруди як Спаський і Борисоглібський собори, Єлецький і Троїцько-Іллінський монастирі, комплекс Антонієвих печер, П’ятницька церква. Взагалі в області функціонує більше тридцяти музеїв та два архітектурно-історичних заповідники у Чернігові та Новгороді-Сіверському.

Чернігівщина є однією з небагатьох областей, де зосереджений значний туристичний та рекреаційний потенціал. Майже кожний десятий заповідний об’єкт України знаходиться у нашому чудовому поліському краї. В області охороняється близько 650 природних заповідних об'єктів загальною площею понад 220 тисяч гектарів.

Поєднання історичної та культурної спадщини з унікальною природною цінністю – характерна риса багатьох заповідних об’єктів Чернігівщини. Серед визначних пам'яток садово-паркового мистецтва - Качанівський та Сокиринський парки, а також Тростянецький дендропарк.

Чернігівська земля по праву пишається великою кількістю місць, пов’язаних із життям та діяльністю цілої плеяди видатних діячів української культури, наукової та політичної еліти.