Дніпропетровська область

Дніпропетровська область розташована в південно-східній частині України, в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Межує з Харківською, Миколаївською, Полтавською, Донецькою, Запорізькою, Кіровоградською, та Херсонською областями.

Загальна площа 31,9 тис. кв.км, у тому числі землі лісового фонду становлять 190,8 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю 166,9 тис. га, а лісистість області – 6,0%. Населення області складає 3532,8 тис. чоловік (на 01.01.2003). В області налічується 22 адміністративних райони, 21 місто, із них 13 міст обласного значення, 47 селищ міського типу, 1440 сільських населених пунктів.

Поверхня в основному рівнинна. На заході знаходиться дуже розчленована Придніпровська височина (висота до 209 м). У південно-східній частині в межі області заходять відроги Приазовської височини. Центральна частина зайнята Придніпровською низиною, яка переходить в Причорноморську.

Переважаючі типи ґрунту – чорнозем та темно-каштановий, по долинах річок – луговочорноземні і відзольні грунти. Область знаходиться в межах підзони різнотравно-типчаково-ковилових степів.

Клімат – помірно континентальний. Середня температура січня становить від -5°С в південно-західній частині до -6,5°С на північному сході; липня – відповідно +23,5°С та +22°С. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм – на півночі. Термін вегетаційного періоду – 210 днів.

Головна водна магістраль – річка Дніпро. Вона перетинає територію області з північного заходу на південний схід, ділить її приблизно на дві рівні частини. Її праві притоки: Базавлук, Мокра Сура, Інгулець (з притокою Саксагань); ліві – Оріль, Самара (з притокою Вовча). Судна плавають по Дніпру і в нижній течії Самари. Водні ресурси в середній за водністю рік становлять 53,3 км3, у тому числі підземні води – 0,4 км3 (0,75%).

На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до Червоної книги України. До Європейського Червоного списку відносяться 38 регіональних видів. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області складає 116 об'єктів загальною площею 26167 га, що становить 0,8% від її площі.

Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини – вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-манезитової, каолінової, будівельної та ін.

У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Дніпропетровський регіон – один з найбільших промислових регіонів України. У структурі промисловості області переважне місце займають галузі важкої індустрії. Найбільший розвиток мають чорна металургія, машинобудування і металообробка, хімічна промисловість.

На території області виробляється майже 34% продукції чорної металургії України. У загальному обсязі валової продукції промисловості металургії належить 49,5%. Галузь почала свій розвиток у другій половині XIX століття. На сьогоднішній день у структуру чорної металургії входять 57 підприємств, у тому числі: 7 гірничо-збагачувальних комбінатів, 3 підприємства підземного видобутку, 3 металургійних, 9 трубних і 3 коксохімічних, 2 підприємства кольорової металургії.

На підприємствах гірничо-металургійного комплексу області виробляється 100% марганцевої товарної руди, приблизно 80% залізної руди, 75% труб, 35% прокату, 37% чавуну, 32% сталі, 28% коксу від загального обсягу, виробленого в цілому в Україні. Велика частина цієї продукції сертифікована і відповідає світовому рівню якості. Найбільш привабливий асортимент металопродукції виробляється на КДГМК "Криворіжсталь", ВАТ "ДМЗ ім.Петровського", ВАТ "ДМК ім.Дзержинського", ВАТ "Комінмет", ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", ВАТ "Новомосковський трубний завод", ВАТ "Нікопольський Південно-трубний завод", Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті, ВАТ "Нікопольський завод феросплавів".

Машинобудування (у тому числі аерокосмічне) одержало розвиток в області в 40-х роках. Зараз у загальному обсязі промисловості продукція машинобудування становить 5,0%. В її структуру входять 194 підприємства, у тому числі 29 базових. Основою галузі є важке сільськогосподарське, електротехнічне, хімічне машинобудування і верстатобудування.

В області виробляється майже 30% тракторів від загальної кількості вироблених в Україні. Виробництво їх здійснюється на ВО "Південмаш".

Упродовж майже 50 років підприємство працювало над розширенням виробництва конкурентоспроможної продукції для воєнного і агропромислового комплексів. Але у зв'язку з конверсією обсяги виробництва ракетної техніки були скорочені. Маючи великі виробничі потужності, завод розпочав виробництво сучасних комфортабельних тролейбусів і трамваїв, виготовляє устаткування для переробки сільгосппродукції, мінітехніку для комунального господарства.

Продовжуються розробки в космічній галузі, де здійснюється модернізація ракетного комплексу "Зеніт", виконується українська частина міжнародних космічних проектів.

Багато робиться в області для розвитку вітчизняної радіопромисловості. ДАХК "Дніпровський машинобудівний завод" є базовим підприємством з розробки і створення складних радіолокаційних комплексів і систем, одним із лідерів сучасного радіоприладобудування – виробництва складної радіоелектронної апаратури. Основний напрям діяльності ДАХК “ДМЗ” – виробництво різноманітної складної побутової техніки. Освоєно випуск та розпочато серійне виробництво міської електронної телефонної станції з цифровою абонентською мережею ЕАТС-ЦА системи С-32, що має сертифікат України № 205.

Хімічній галузі області належить 4,9% загального обсягу виробництва. В її структуру входить 38 підприємств, у тому числі 14 базових, на яких виробляється майже 12% аміаку синтетичного, 16% сірчаної кислоти, 32% соди каустичної, 16% мінеральних добрив, 9% синтетичних смол і пластичних мас, 38% шин від обсягів їх виробництва в Україні.

Більше 50% від загального обсягу товарної продукції усіх підприємств хімічної галузі виробляється на ВАТ "Дніпрошина". Воно – одне із найбільших виробників шин в Україні.

Зараз підприємство випускає понад 120 типорозмірів шин, велику кількість резино-технічних виробів для автомобілів.. Приблизно 40% продукції реалізується в Україні, 18% загального експорту продукції постачається за кордон. Підприємство одержало сертифікат відповідності на більшість шин у системах УкрСЕПРО (Україна), РСТ (Росія) і в міжнародній європейській системі "Е".

АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

Основою АПК є сільське господарство. Обсяг його валової продукції, виробленої в 2002 році в усіх категоріях господарств області, становить 3,7 млрд. грн., це друге місце серед реґіонів України. Структуру сільськогосподарського виробництва складають: рослинництво – 67%, тваринництво – 33%.

Сільськогосподарську діяльність в області здійснюють 1100 сільгосппідприємств різних форм власності та 3534 селянських (фермерських) господарства.

У колективних сільгосппідприємствах здійснені заходи з реформування відносин власності, на їх базі створені нові формування ринкового типу:

• 199 приватних підприємств;
• 941 господарське товариство;
• 39 сільськогосподарських виробничих кооперативів;
• 540 селянських (фермерських) господарств.

Основним напрямком розвитку сільського господарства області є виробництво на продовольчі та фуражні цілі зерна, соняшнику, цукрового буряку, овочів і продукції тваринництва.

Рослинництво. В області за всіма категоріями господарств рілля в обробітку складає 2097 тис.га. Чисті пари займають площу 300 тис.га, або 14%. За виробництвом зерна і насіння соняшнику область знаходиться на першому місці в Україні.

Зернове господарство є стратегічною і найбільш вагомою галуззю народного господарства. Природнокліматичні умови та родючість ґрунту області сприяють вирощуванню усіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно.

Заплановані обсяги виробництва зерна і соняшнику повністю задовольняють потребу нашого регіону в цих культурах.

Тваринництво. У галузі тваринництва в усіх категоріях господарств сьогодні утримується 366 тис.голів великої рогатої худоби, 466 тис.голів свиней і 10 млн.голів птиці. За чисельністю поголів’я худоби і птиці область займає місця в першій десятці.

Стратегічним направленням роботи щодо поліпшення продуктивності і підвищення виробничих показників галузі є генетичне вдосконалення селекційно-племінних якостей тварин власної та зарубіжної селекції в господарствах з різною формою власності.

У молочному скотарстві сформовано 12 племінних заводів, 31 племінний репродуктор з маточним поголів’ям 13 тис. корів.

У галузі свинарства створена одна з найбільших в Україні племінна база. Усього в області працює 9 племінних заводів і 31 племінний репродуктор з маточним поголів’ям 4,9 тис.

Показники кращих репродукторів сільгосппідприємств "Агро-Овен" Магдалинівського, "Чумаки" та навчгоспу "Самарський" Дніпропетровського, "Обрій" Покровського районів відповідають світовим досягненням.

У галузі конярства розведенням племінного молодняку для вдосконалення користувальних тварин, а також вирощуванням високоякісних спортивних коней займаються 2 племінних заводи та 2 племінних репродуктори сільгосппідприємств.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Область залишається одним з основних експортерів України і продовжує утримувати провідні позиції у сфері зовнішньої торгівлі України, займаючи друге місце за обсягами експорту та імпорту.

Зовнішньоторговельні операції здійснювали 2406 підприємств та організацій, у тому числі експорт продукції здійснювали 1117 підприємств та організацій, імпорт – 1842.

Продукція підприємств регіону експортується у 137 країн світу. Найбільші обсяги зовнішньоторговельних операцій здійснювалися з країнами Європи (29,6% в загальному обсязі зовнішньоторговельного обороту області), Азії (28,4%), СНД (25,6%).

Одним з основних зовнішньоторговельних партнерів області залишається Російська Федерація (8% від загального обсягу зовнішньоторговельного обороту області, 10,9% – експорту, 40,9% – імпорту).

У той же час поліпшилося зовнішньоторговельне співробітництво з країнами Європи, обсяг експорту до яких збільшився на 3,3%, а імпорту – на 28,7%. Активізувалась зовнішня торгівля з деякими країнами СНД, Азії та Африки. Збільшився обсяг експортних операцій з Грузією, Вірменією, Туркменістаном, Азербайджаном та Киргизстаном. Експорт товарів до країн Азії підвищився на 13,1%, у тому числі до В’єтнаму, Ємену, Індії, Кіпру, ОАЕ та Непалу. Значними темпами зростання обсягів характеризується двостороння торгівля з Іраном, Філіппінами, Тайванем, Сінгапуром, Республікою Корея, Ізраїлем, Пакистаном. Питома вага їх експорту у країни Африки та Азії становила 51,43% від загального обсягу експорту області.

Товарна структура експорту та імпорту
Товарна структура експорту області протягом останніх років залишається практично незмінною – її основу складають продукція гірничо-металургійної та добувної промисловості (83,8%), машинобудування (5,42%), хімічної (4,26%), харчової та переробної промисловості (3,1%), сільського господарства (0,84%).

У структурі імпорту товарів переважають поставки мінерального палива (нафти та нафтопродуктів, природного газу) – 17,31%, продукції машинобудування – 21,31%, паперово-целюлозної – 11,52%, хімічної промисловості – 18,4% та ін.

Регіональна промислова та інвестиційна політика
На Дніпропетровщині виробляється 15,7% усієї промислової продукції України. За цим показником область посідає друге місце в Україні.

Основу промисловості складає гірничо-металургійний комплекс, який у загальному обсязі промислової продукції становить 65,1%.

Підприємства гірничо-металургійного комплексу області готують низку інвестиційних проектів з метою модернізації виробництв, підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом зниження її собівартості, зменшення енерго- та матеріалоємності, виготовлення нових видів продукції.

Гірничо-металургійний комплекс області має власний науково-технічний потенціал: академічні та галузеві науково-дослідні інститути, проектні організації і наукові підрозділи підприємств.

Пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки можна вважати такі:

• модернізація діючих потужностей, будівництво та впровадження нових процесів з метою освоєння конкурентоспроможних видів металопродукції та продукції підвищеного ступеня готовності;
• розроблення і впровадження новітніх ресурсо- та енергозберігаючих промислових технологій, утилізація відходів промислового виробництва та вилучення корисних копалин;
• розроблення нових засобів ефективного використання енергетичного господарства;
• розроблення систем автоматичного управління технологіями;
• створення систем ефективного управління якістю продукції.

Основним напрямком в машинобудівній та хімічній промисловості є поглиблення інвестиційних процесів, подальша капіталізація підприємств, у тому числі більш активне залучення прямих вітчизняних та іноземних інвестицій. Залучення інвестицій передбачається, насамперед, не на капітальне будівництво, а на впровадження сучасних технологій, розробку нових зразків сучасної техніки і товарів громадського споживання, освоєння їх виробництва.

Провідними базовими підприємствами передбачаються:

• виробництво ракетно-космічної техніки;
• сільгоспмашинобудування;
• транспортне машинобудування;
• виробництво електричного та електронного обладнання.

Пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки спрямовані на подолання технічного відставання.

Із найважливіших видів продукції у натуральному виразі досягнуто приріст виробництва марганцевої та залізної руди, чавуну, сталі, коксу, прокату готового, електродвигунів, верстатів деревообробних, вагонів вантажних магістральних, аміаку синтетичного, сірчаної кислоти, мінеральних добрив, шин, плит газових побутових, паперу.

Інвестиційна політика регіону здійснюється відповідно до Указу Президента України від 12 липня 2001 року №512/2001 “Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні”, Програми “Інвестиційний імідж України”, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №477, яка передбачає поліпшення іміджу України у сфері залучення інвестицій шляхом широкомасштабного висвітлення результатів інвестиційної діяльності та її активізації, розпорядження голови облдержадміністрації від 11 червня 2002 року № “Про заходи щодо удосконалення роботи з іноземними інвесторами”, на виконання якого при облдержадміністрації було створено раду з питань залучення іноземних інвестицій до реґіону та проведено перше засідання ради у вересні-жовтні 2002 року.

ТУРИЗМ

Область має достатньо великий туристично-рекреаційний потенціал:

• природні можливості області, яка знаходиться на кордоні змішаних лісів та степової зони, і унікальні водні ресурси;
• культурно-історичну спадщину;
• етнографічно-культурний потенціал (народні промисли та ремесла).

В області 114 природно-заповідних територій і об’єктів, у тому числі 15 заказників державного значення та 33 місцевого значення, 51 пам’ятка природи, 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 3 заповідні урочища. На її території розташовані 84 готелі, 130 баз відпочинку.

У регіоні зареєстровано понад 240 туристичних організацій, з яких близько 200 працюють у сфері міжнародного туризму.

З метою розвитку туристичної галузі головним управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації розроблено регіональну програму розвитку туристичної діяльності.