Хмельницька область

Територія – 20.6 тис. кв.км.
Населення – 1 млн. 431 тис. чоловік

За площею території – 3.4% від площі країни, – Хмельницька область належить до невеликих областей України. Протяжність області з півночі на південь – 220 км, із заходу на схід – 120 км (обчислено по меридіану і паралелі обласного центру).

Область розташована на південному заході Східно-Європейської рівнини в зонах лісостепу і мішаних лісів (Полісся). Рельєф, ґрунтові та агро-кліматичні умови території сприятливі для господарського і сельбищного освоєння. Хмельниччина межує з Тернопільською, Рівненською, Житомирською, Вінницькою і Чернівецькою областями. По території області проходять найважливіші залізниці та шосейні дороги.

В адміністративному відношенні область поділена на: 20 районів; 13 міст, в тому числі 5 міст обласного підпорядкування (Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Шепетівка, Славута, Нетішин), 24 селища міського типу; сільських населених пунктів – 1,417. Найбільшими містами області є її центр м. Хмельницький і Кам'янець-Подільський. Інші міста за кількістю населення невеликі.
Хмельниччина займає 12 місце серед областей України за чисельністю населення.

Ефективному розвитку туризму в області сприяє наявність великої кількості історико-культурних і архітектурних пам'яток. Є можливість створити і облаштувати туристичні маршрути по місцях, що пов'язані з історичним минулим Хмельниччини.

Область багата на мінеральні ресурси.

На сьогодні попередньо та детально розвідано 260 родовищ корисних копалин, з яких експлуатується біля 100, більшість з них місцевого значення (цегельні глини, піски, вапняки для виробництва вапна, вапняки та граніти для виробництва щебеню і буту).

Корисні копалини державного значення представлені вапняками та глинами для виробництва цементу, вапняками для цукрової промисловості, каолінами для фарфоро-фаянсової промисловості та виробництва вогнетривів, гіпсами та кременем. Розвідані і нові види корисних копалин: графіт, сапоніт, глауконіт, фосфорити, облицювальні граніти.

Одним із найперспективніших напрямків розвитку мінерально-сировинної бази області є освоєння родовищ графіту, які виявлені на північному сході області.

Буртинське родовище графіту розташоване в Полонському і Шепетівському районах. Руди цього родовища легко збагачувальні. Вихід графітового концентрату з них складає 95%, зольність концентрату низька (від 2.5% до 11%). З руд можливе отримання всіх сортів і марок графіту.

Запаси і прогнозні ресурси графітових руд в цілому по родовищу складають 350 млн. тонн.

На території області розвідано 21 родовище граніту з запасами 230-250 млн. куб. м, що повністю забезпечує потреби області в будівельній сировині на 100-120 років.

В результаті проведених геологорозвідувальних робіт на півночі і в центральній істині області встановлено ряд перспективних родовищ червоного та темно-сірого граніту, діориту та лабрадориту з високими декоративними властивостями.

Хмельницька область – це єдиний регіон в Україні та в колишньому Радянському Союзі, де розвідані родовища сапонітових глин – унікальних природних утворень, які вкладають цілу провінцію бентонітової сировини з особливими властивостями.

Запаси Хмельницької групи родовищ сапонітів складають понад 100 млн. т. Потужність продуктивного шару – 10-40 м, потужність розкривних порід – 5-20 м. Найбільш вивченими є Варварівське і Ташківське родовища сапонітових глин з запасами понад 60 млн. т.

На півдні області на території Віньковецького району розвідані Адамівське і Карачіївське комплексні родовища глауконітових пісків з запасами біля 30 млн. т. Встановлено високу агротехнічну ефективність використання глауконіту як дешевого ійно-фосфорного безхлорного добрива в сільському господарстві.

На Хмельниччині є поклади фосфоритів – сировини для виробництва мінеральних добрив. На даний час не відпрацьовані Джурджіївське, Майданське, Гайдамацьке родовища, та деякі прояви конкреційних фосфоритів, запаси фосфоритного ангідріду на яких за останніми розрахунками складають більше 190 тис. т.

Певні перспективи пов'язані з розвіданим новим для регіону типом руд – зернистими фосфоритами, прогнозні ресурси яких складають біля 120 млн. т.

Область має потужні запаси лікувальних і столових вод. Нині розвідані та досліджені родовища мінеральних вод: Збручанське, Зайчиківське, Маківське – типу "Нафтуся", Теофіпольське – типу "Миргородська", Полонське – родоновіди, 10 родовищ столових вод. Всі вони паспортизовані.

Детальна розвідка і затвердження запасів проведені на двох родовищах: Збручанському – 258 м3 на добу і Зайчиківському – 288 м3 на добу. Як показали дослідження останніх років, протяжність родовищ мінеральних вод типу "Нафтуся" по річці Збруч сягає 1,100 км, а загальні перспективні запаси – 190 тис. м3 на добу.

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЕКСКУРС

Хмельниччина знаходиться на стику великих історико-географічних країв – Правобережжя (до якого входить сама) і Західної України. У вужчому розумінні територія області належить до Волині (північна частина, приблизно до р. Случ) і Поділля (середня і південна частини). В минулому Волинь і Поділля входили до складу одних і тих же або різних держав; південні і західні межі сучасної області тривалий час були державними кордонами.

У передвоєнні роки Хмельниччина з прикордонної стала внутрішньою областю в країні. Вузька смуга Чернівецької області на півдні відділяє її від Молдови (10 км по прямій лінії) і Румунії (24 км), значно далі відсунулись кордони Польщі (165-240 км).

В сучасних межах область існує з 22 вересня 1937 року, коли постановою ВЦВК СРСР було створено Кам'янець-Подільську область. У травні 1941 року обласний центр перенесено в м. Проскурів, а у січні 1954 область перейменована в Хмельницьку, а обласний центр – в м. Хмельницький.

Особливе місце в історичному літописі Поділля займає древній Кам'янець-Подільський, одне з найдавніших історичних міст України. Завдяки унікальному поєднанню історико-архітектурної, містобудівельної спадщини, ландшафту каньйону річки Смотрич, древньоруська та середньовічна частина міста проголошена державним історико-архітектурним заповідником. Кількість пам'яток архітектури ХV-ХІХ століть налічує близько 200 будівель та споруд. Могутні оборонні укріплення "Старого міста". Фортеця та фортечний міст, поєднання культових споруд різних релігій залишають неповторне враження.

Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину "Старого міста". Національною комісією України у справах ЮНЕСКО в травні 1994 року було рекомендовано включити його кандидатом до реєстру світової культурної спадщини.

В селищі Меджибіж знаходиться могила засновника однієї з найбільших течій іудейської віри – хасидизму – Баал-Шем Това, яка є меккою для релігійних паломників-хасидів.

Поряд з цим, значний інтерес можуть викликати і інші наявні в регіоні пам'ятки архітектури і давнини, природна екзотика: фортеці в містах Летичеві та Хотині, карстова печера "Атлантида", курорт "Сатанів", що знаходиться в мальовничому куточку древніх гір Медобори, "Голубі озера" в лісах поблизу м. Славути, пов'язане з давньою легендою "Святе озеро" в лісах біля м. Ізяслава, каньйони ріки Дністер, що протікає на півдні області, найбільший в Україні і Європі національний природний парк "Подільські Товтри".

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Важливе місце серед галузей промисловості займає машинобудування та металообробка, в якій зайнято 44.2% загальної кількості працюючих в промисловості області. Підприємства цієї галузі випускають верстати, ковальсько-пресові машини, трансформатори, сільськогосподарські машини для рослинництва, технологічне обладнання для переробних галузей агропромислового комплексу, кабель, електротехнічні вироби. Найбільші підприємства області – ВАТ "Укрелектроапарат", "Катіон", "Адвіс", "Пригма-Прес", "Термопластавтомат", ВО "Новатор", кам’янець-подільські АТВТ "Мотор" та заводи "Електроприлад" і кабельний, ВАТ "Шепетівський завод культиваторів", Волочиський ВАТ "Номінал", верстатобудівне ВАТ "Говер" у Городку та ін.

Підприємствами області в минулому році освоєно виробництво нових видів продукції. Серед них кормозбиральний комбайн “Марал-125 Поділля" (ВАТ "Адвіс"), техніка для виготовлення тари і упаковки (ВАТ "Термопласт-автомат"), котли опалювальні (ВАТ "Темп"), нові види дискових твердосплавних пил (Кам'янець-Подільський завод дереворіжучого інструменту "Мотор"), конденсатори електролітичні нової серії (ВАТ "Катіон"), комбінований ґрунтообробний агрегат "Поділля" (ВАТ "Шепетівський завод культиваторів"), гама нових трансформаторів (ВАТ "Укрелектроапарат"), радіостанції для тепловозів і електровозів (об'єднання "Новатор"), електропилососи (Шепетівський завод "Пульсар"). Освоєно випуск лічильників газу, води і тепла та іншої продукції.

Провідне місце займає харчова промисловість, обсяги виробництва продукції якої складають 35,4% загально обласних обсягів. Харчова промисловість представлена такими галузями, як цукрова, хлібопекарська, кондитерська, макаронна, овочеконсервна, м'ясна і молочна, спиртова, пивоварна, борошномельно-круп'яна, тютюнова та інші, в яких зайнято 22,4% загальної кількості працівників промислових підприємств області.

Хмельницька область – один з найважливіших в Україні регіонів цукроваріння, де діють 16 цукрових заводів. Найбільші цукрові заводи розташовані у Хмельницькому, Шепетівці, Кам'янець-Подільському, Теофіполі, Городку, Деражні.

Легка промисловість області розвивається на основі переробки місцевої сировини (шкіра) і сировини, що завозиться (вовна, бавовна, текстиль, шкіра). В ній виділяються такі галузі: швейна, текстильна, взуттєва, трикотажна, галантерейна. Серед найбільших підприємств області Хмельницькі ВАТ "Взутекс", ВАТ "Шкіргалантерея", ЗАТ Хмельницьклегпром", Дунаєвецька суконна фабрика, Волочиська швейна фабрика "Горинь".

Лісова і деревообробна промисловість випускає меблі, тару, будівельні матеріали, папір, картон. Найбільші меблеві фабрики знаходяться в Хмельницькому, Ізяславі, Летичеві. Великим попитом користується продукція акціонерних товариств "Славутсько-Іолянська паперова фабрика" та "Понінківський картонно-паперовий комбінат".

Велике значення для розвитку економіки області має електроенергетика: в м. Нетішин діє Хмельницька АЕС, що підключена до енергосистем України і країн Центральної Європи. В загальній структурі обсягу промислового виробництва частка енергетики складає 34,2%.

В області також працюють підприємства, які виготовляють товари побутової хімії (Славутський завод "Лотос"), музичні інструменти (Ізяславська фабрика "Октава"), посуд, медичні інструменти, культтовари та інші товари народного споживання.

АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

На території Хмельницької області знаходиться майже 4% всіх сільськогосподарських угідь України. Першість серед галузей сільського господарства тримає рослинництво.

Найбільші посівні площі в області займають зернові культури , а серед них – озима пшениця. Вирощують також ячмінь, горох, овес, гречку, кукурудзу та ін.

Хмельниччина – один із найважливіших регіонів вирощування цукрових буряків.

Важливою галуззю рослинництва є вирощування картоплі.

Виробництвом ефіроолійних культур займаються у Летичівському, Деражнянському, Хмельницькому районах, вирощують цикорій у Славутському і Старокостянтинівському районах.

Природні умови сприятливі для розвитку овочівництва, але посівні площі овочевих культур ще невеликі. Понад 40% посівних площ займають кормові культури (багаторічні трави, кукурудза на силос, горох, вика, кормові буряки, люцерна, ріпак).

Поділля – це край садівництва. Основні плодові культури: яблуня, груша, абрикос, вишня, черешня, волоський горіх. Найбільша концентрація садів – у Придністров'ї (Віньковецький, Дунаєвецький, Новоушицький, Кам'янець-Подільський райони).

Тваринництво в області базується на польовому кормовиробництві, природних пасовищах, відходах харчової промисловості, виробництві комбікормів Найважливішими галузями є м'ясо-молочне скотарство і свинарство. Розвинуті також птахівництво, вівчарство, кролівництво, бджільництво, рибальство.

В області розроблена програма інтенсифікації тваринницької галузі, в основу якої покладено створення спеціалізованих масивів маточного поголів'я, конкурентноспроможної молочної і м'ясної худоби, збільшення питомої ваги гібридного і місцевого молодняка свиней. Діє мережа племінних заводів і племінних ферм. Передбачається змінити структуру основного стада в напрямку збільшення корів м'ясного напрямку в районах Поліської зони, зменшення чисельності дійного стада компенсувати підвищенням його продуктивності.

ТРАНСПОРТНО-КОМУНІКАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА

Хмельницька область має добре розвинуту транспортну мережу. Важливе значення має її положення на транспортних шляхах, що зв'язують основні промислові райони України (столичний. Харківський, Придніпров'я, Донбас) і Росії, а також чорноморські порти із західноукраїнськими областями та країнами Центральної і Східної Європи.

З півночі на південь область перетинають залізниця і ряд автошляхів, які дають вихід Білорусь і країни Балтії, Молдову та країни Південно-Східної Європи.

Головне місце у перевезенні вантажів і пасажирів як у межах області, так і в зв'язках з іншими регіонами країни, займає залізничний транспорт. Область розташована в зоні діяльності Південно-Західної залізниці, на її території функціонує 40 залізничних станцій. Найбільшими залізничними вузлами в області є станції Шепетівка і Гречани (поблизу Хмельницького).

Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Москвою, Прагою, Братиславою, Варшавою, Будапештом, Белградом.

Транспортне сполучення в майбутньому стане ще кращим: планується будівництво високошвидкісної автомобільної магістралі "Західна Європа-Київ", яка пролягатиме по території Хмельниччини.

У Хмельницькому розташований аеропорт, що відповідає вимогам статусу міжнародного.

Трубопровідний транспорт представлений газопроводами, які перетинають територію області: "Союз" (Оренбург – західний кордон України), “Уренгой-Ужгород”, “Дашава-Київ”.

Набувають подальшого розвитку в області засоби телекомунікацій. На території області прокладено волоконно-оптичний кабель “Київ-Захід”, активно розширює зону діяльності система міжнародного зв'язку "УТЕЛ", розвивається мережа мобільного телефонного зв'язку.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

Період формування в області ринкових відносин характеризується активізацією зовнішньоекономічної діяльності. За останні роки зросли обсяги імпорту та експорту, торговельний баланс регіону має позитивне сальдо. Хмельниччина налагодила стосунки з партнерами 84 країн світу, перелік яких розширюється. Значні обсяги обороту утворились з Російською Федерацією, Німеччиною, Республікою Білорусь.

Більше третини експорту – це живі тварини та продукція тваринництва, експортуються машини та устаткування, продукція харчової промисловості, сільськогосподарська продукція, вироби з паперу, будівельні матеріали.

Основними статтями імпорту є транспортні засоби та запчастини до них, електротехнічне устаткування, телерадіоапаратура, мінеральні продукти, пластмаси та каучук.

Вигідне транспортно-географічне положення разом із значними ресурсами в умовах ринкового реформування економіки України створюють потенційні можливості для залучення коштів іноземних інвесторів. Обсяг іноземних інвестицій в область поступово зростає. Партнерами Хмельниччини стали представники 27 країн світу. Найбільші обсяги іноземних інвестицій одержані з Німеччини, Кіпру, Республіки Білорусь, США. Розпочато спільні проекти з Великобританією, Угорщиною, Чеською Республікою, Багамами. Зацікавленість викликали 15 галузей економіки області, серед яких значну частку вкладень отримують машинобудування та металообробка, сільське господарство та харчова промисловість.

Переважна частина іноземних інвестицій отримана підприємствами колективної форми власності, решта – приватної і державної. Метою залучення коштів інвесторів є створення додаткових робочих місць, розширення виробництва, насичення ринку товарами та послугами.

Економіка області потребує довготривалих відносин з стратегічним інвестором. Підприємства різних форм власності зацікавлені в отриманні прямих інвестицій, шукають співробітництва для забезпечення підприємств новими технологіями та досвідом менеджменту.