Кіровоградська область

Область розташована у центрі України, у межиріччі Дніпра і Південного Бугу.

Історія краю починається з IV-III тисячоліття до нашої ери з часів трипільської культури. Знайдено рештки поселень чорноліської, черняхівської культур, а також скіфських племен. У кінці I тисячоліття нашої ери північна частина області входила до складу Київської Русі. Згодом землі краю були під владою Литви, Польщі. Наші далекі пращури приручили коня, займались землеробством і скотарством, боронили свою землю від нападників.

У ІІ половині ХV століття ці терени стали частиною земель, на яких виникло Запорізьке козацтво.

Пізніше, впродовж майже трьох століть, територія області здебільшого входила до земель "Вольностей Війська Запорозького". Тут козаки працювали і відстоювали свою незалежність.

Перша битва Визвольної війни українського народу 1648-654р.р. під Жовтими Водами відбулася саме на території сучасної Кіровоградщини. У середині ХVІІІ століття розпочалось активне заселення краю вихідцями з Росії, Сербії, Болгарії. У 1752 році була адміністративно заснована Нова Сербія, а у 1754 – фортеця Святої Єлисавети, що згодом з форштадтами стала м. Єлисаветградом (сучасний Кіровоград) – центром повіту Херсонської губернії.

У теперішніх кордонах область сформувалась у 1939 році. Її територія складає 24,6 тис. км2 (4,1% загальної території України), населення – 1115,7 тис. чол. (2,3% населення України). Середня щільність населення – 45,3 чол./км2 при 80чол./км2 в Україні.

Із наявного населення міське складає 673,4 тис. чол. (60,2 %), сільське – 442,3 тис. чол. (39,8 %). В області проживають представники понад 98 національностей і народностей: українці – 90,1%, росіяни – 7,5%, молдавани 0,7% та інші.

Область налічує 21 адміністративний район, 12 міст, з яких 4 – обласного підпорядкування, 26 селищ міського типу, 1024 сільських населених пункти.

Помірно теплий клімат, наявність родовищ радонових і мінеральних вод (запаси близько 150 тис. м3/рік), лісних масивів, луків, річок створюють сприятливі передумови для організації коротко і довгострокового відпочинку, а також мережі курортно-лікувальних закладів.

Розташування області у центрі українського кристалічного масиву зумовлює утворення крупних родовищ рідкісних металів. Характерною особливістю Кіровоградської металогенічної зони є наявність цілого ряду рудопроявлень: вольфраму, міді, молібдену, апатиту, урану, золота та срібла, вісмуту, олова, свинцю, берилію, сурми, танталу і ніобію.

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, з яких 107 – розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.

Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища – основа для створення у майбутньому золотодобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.

У структурі валового випуску продукції займають:

• cільське господарство – 32,1%
• промисловість – 28,1%
• транспорт і зв'язок – 11,6%
• житлово-комунальне господарство – 5,1%
• iнші галузі матеріального і нематеріального виробництва – 23,1%

Кіровоградська область здавна відома як регіон з добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає 73%, тваринництва – 27%.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, – озима пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.

У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні складає: по соняшнику – 10%, зерновим і зернобобовим – 6,7%, цукровому буряку (фабричному) – 5,2%, м'ясу – 3,0%, молоку – близько 2,8%.

Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах – чистокровна верхова і українська верхова.

Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області складає 51,3 тис. га, з них – 21,2 тис. га міжгосподарських систем.

У промисловому комплексі області, який охоплює 12 провідних галузей, діє 292 промислових підприємств. У 2002 році у галузевій структурі промисловості харчова займала 33,9%, машинобудування та металообробка – 22,7%, електроенергетика – 17,7%, будівельних матеріалів – 5,3%, паливна – 3,1%, кольорова металургія – 2,1%, легка – 1,6%.

Харчова промисловість області представлена 93 переробними підприємствами. До складу молокопереробної галузі входить 12, борошномельно-круп'яної – 13, цукрової – 11, м'ясопереробної – 8 підприємств. В олієжировій галузі – 11 підприємств, на долю яких припадає понад 35,0% від загального обсягу товарного випуску харчової продукції.

На товарному ринку України область представлена виробництвом посівної та зернозбиральної техніки, мостових електричних кранів, буровугільних брикетів, нікелю, графіту, гірського воску тощо.

У зв'язку з сільськогосподарською спеціалізацією області, основним напрямком машинобудування є забезпечення потреб сільського господарства і переробної промисловості необхідною технікою і запасними частинами.

Підприємства області виробляють швейні та панчішно-шкарпеткові вироби, м'які та корпусні меблі, складну побутову техніку, садово-городній інвентар, лікарські вироби, фарфоро-фаянсовий та скляний посуд, товари побутової хімії тощо.

Область має певний досвід міжнародного економічного співробітництва.

Запрошуємо до співпраці!