Полтавська область за більшістю показників належить до провідних регіонів України.

 

З часу створення у 1802 році Полтавської губернії наш край розвивався як єдиний комплекс. Економічно ця територія у XVII-XIX століттях стала центром чумацтва, яке відіграло значну роль у процесі первісного нагромадження капіталу. У другій половині ХІХ століття Полтавщина стала одним із яскравих центрів земського руху, який і сьогодні може бути зразком самоврядування.

 

На початку ХХ століття край неодноразово потрясали селянські виступи, а полум’яне слово правозахисника Володимира Короленка поєднувалося з революційними та національними закликами багатьох визначних діячів.

 

Неоціненним є вклад полтавців у скарбницю національної і світової культури.

Край є батьківщиною філософа із світовим ім’ям Григорія Сковороди, основоположника української літератури Івана Котляревського, багатьох інших діячів науки та культури.

 

Тільки у ХХ столітті Полтавщина дала Україні і світові піонера ракетної теорії й техніки Юрія Кондратюка, конструкторів ракетної техніки Юрія Побєдоносцева та танків Миколу Духова, письменників і поетів Олеся Гончара, Юрія Дольд-Михайлика, Павла Загребельного, Василя Симоненка, Олександра Ковіньку, композиторів братів Майбород, Ісаака Дунаєвського, Олександра Білаша та багатьох інших видатних діячів.

 

За розмірами території – 28,8 тис. км². Полтавщина займає сьоме місце в Україні, перевищуючи території більш як 50 держав світу, і межує на півночі з Чернігівською і Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською і Кіровоградською, на заході з Київською і Черкаською областями.

 

На початок 2001 року її населення нараховувало 1 млн. 663 тисяч чоловік. Характерно, що майже 41 відсоток населення – сільське.

 

У складі області – 25 районів, 5 міст обласного підпорядкування, 10 – районного, 21 селище, 467 сільрад, всього 1848 населених пунктів.

 

Регіон розташований у лісостеповій зоні. Лісами зайнято 7.4% території; грунти- переважно чорнозем.

 

По території області протікають 89 річок загальною довжиною 5453 км. Головна водна артерія – Дніпро. Всі річки, а найбільші з них це Ворскла, Сула, Псел та Оріль, відносяться до басейну р. Дніпро і є його лівими притоками. На півдні і південному заході область омивають води Кременчуцького і Дніпродзержинського водоймищ. Багато штучних ставків і озер, загальною площею 21 тис. гектарів.

 

Обласний центр – м. Полтава, де мешкає 314 тис. чол.

 

Найбільші міста обласного підпорядкування: Кременчук – 238,9 тис. чол., Лубни – 59,7, Комсомольськ – 57,7, Миргород – 46,8 тис. чол.

 

Економічний потенціал

Полтавщина відома видобутком залізної руди, видобутком та переробкою нафти і газу, виробництвом вантажних автомобілів, алмазного інструменту, турбін, трикотажу, шкіряного взуття, вишуканого одягу, зерна, цукру, олії, кондитерських виробів тощо. Мінеральну воду Миргородського району люблять у всій країні. Сільськогосподарська продукція споживається не тільки в Україні, а й експортується за кордон.

 

На частку Полтавщини припадає 5 відсотків промислового та сільськогосподарського виробництва України. Значна частина полтавських товарів експортується.

 

Область має можливості для розміщення різноманітних галузей промисловості. На сьогодні тут виробляється 4,8% усієї промислової продукції і 5% сільськогосподарського виробництва країни.

 

Деякі галузі промисловості Полтавщини займають провідні позиції у державі. Так, біля 26% усіх вантажівок, що виробляються в Україні, звідси (Кременчуцький автозавод – КрАЗ); крім того, 18,6% від загальної кількості електродвигунів і 99,6% газорозрядных ламп.

 

Подальший соціальний й економічний розвиток регіону пов'язий з необхідністю сприяння таким галузям як: машинобудування, металообробка, електротехнічна промисловість і приладобудування, легка, харчова і промисловість, на нафтогазопереробна промисловість.

 

Особливе значення приділяється впровадженню природоохоронних технологій.

 

Для досягнення поставленої мети, обласна адміністрація розробила цілий ряд програм і частково вже впровадила їх у життя. До цих програм відносяться: програма сприяння розвитку підприємництва, розвитку паливного сектора, оптимального використання наявних енергетичних джерел, розвитку сільськогосподарського виробництва, залучення інвестицій і інші.

 

Основні виробничі центри області

Міста Кременчук і Полтава є промисловими центрами, у яких сконцентровано біля 70% товарного виробництва області. Кременчук займає провідне місце в машинобудуванні, насамперед транспортному, енергетиці і паливній промисловості.

 

Для м. Полтави характерне машинобудування, харчова, легка промисловість і промисловість будівельних матеріалів.

 

Помітні успіхи у стратегічному плануванні, вирішенні проблем охорони здоров’я та комунальної сфери має Комсомольськ. Налагоджується нормальний ритм роботи промисловості Кременчука та Лубен. У здравницю європейського рівня поступово перетворюється Миргород.

 

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ

 

Харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів

Харчова промисловість області та перероблення сільськогосподарських продуктів об’єднує 133 підприємства і представлена м’ясною, молокопереробною, цукровою, хлібопекарською, кондитерською, плодоовочеконсервною, спиртовою та лікеро-горілчаною, пивоварною, масложировою промисловістю, виробництвом безалкогольних напоїв. В обсязі промислової продукції, виробленої на підприємствах Полтавщини, на харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів припадає близько 19%. За обсягами виробництва продукції харчової індустрії область займає 8-9 місце в Україні, а за випуском цієї продукції у розрахунку на душу населення показники області вищі від середньодержавних.

 

Випуск товарів підприємствами м’ясної, цукрової, молочної, хлібопекарської та кондитерської промисловості складає понад 60% випуску продукції харчовою галуззю області. До ведучих підприємств цієї галузі відносяться 6 м’ясокомбінатів, 11 цукрових заводів, 2 кондитерські фабрики, 7 молокозаводів, 4 сироварних заводи, 3 молочноконсервних комбінати, 3 маслозаводи, 3 спиртозаводи, 2 лікеро-горілчаних заводи, 2 пивоварних заводи, ряд підприємств хлібопекарської та борошномельно-круп’яної промисловості.

 

Машинобудування

Помітне місце в обласному промисловому комплексі займає галузь машинобудування. Вона представлена 96 підприємствами, що знаходяться на самостійному балансі, всього ж підприємств і організацій, що випускають продукцію машинобудування і металообробки, в області більше тисячі. До виробництв цієї галузі, що мають істотне значення в загальнодержавному поділі праці, відносяться автомобільна і електротехнічна промисловість, верстато- і приладобудування, залізничне вагонобудування, виробництво дорожньо-будівельної техніки та технологічного устаткування для хімічної, харчової і легкої індустрії.

 

До ведучих підприємств галузі машинобудування відносяться:

Концерн “Крюківський вагонзавод” – це один з перших вагонобудівних заводів країни. Його основна продукція – великовантажні суцільнометалеві залізничні напіввагони, вагони для перевезення мінеральних добрив, вагони бункерного типу для перевезення зерна та інших харчових продуктів. Крім залізничних вагонів, спеціалістами підприємства освоєно виробництво автогрейдера і фронтального завантажувача. Особливо слід зазначити останню новинку, яку колектив підприємства підготував і приурочив 10-й річниці незалежності України – це перший вітчизняний пасажирський вагон. Цей вагон збудовано за всіма вимогами міжнародних стандартів і продемонстровано Президенту України Л.Д.Кучмі та Уряду держави на ювілейній виставці “Україна. 10 років незалежності” в м.Києві.

– це один з перших вагонобудівних заводів країни. Його основна продукція – великовантажні суцільнометалеві залізничні напіввагони, вагони для перевезення мінеральних добрив, вагони бункерного типу для перевезення зерна та інших харчових продуктів. Крім залізничних вагонів, спеціалістами підприємства освоєно виробництво автогрейдера і фронтального завантажувача. Особливо слід зазначити останню новинку, яку колектив підприємства підготував і приурочив 10-й річниці незалежності України – це перший вітчизняний пасажирський вагон. Цей вагон збудовано за всіма вимогами міжнародних стандартів і продемонстровано Президенту України Л.Д.Кучмі та Уряду держави на ювілейній виставці “Україна. 10 років незалежності” в м.Києві.

 

Холдингова компанія “АвтоКрАЗ” – це найбільше машинобудівне підприємство області. Основною продукцією заводу є тривісні автомобілі вантажопідйомністю від 9 до 20 тонн. Потужність підприємства за випуском великовантажних автомобілів становить майже 30 тисяч штук за рік. Завод освоїв виробництво більше 20 найменувань великовантажних автомобілів, що широко використовуються на гірничорудних розробках, на будівництві промислових підприємств і електростанцій, на лісозаготівлі та в інших галузях. У перспективі – серійне виробництво автомобілів середньої та малої вантажопідйомності.

– це найбільше машинобудівне підприємство області. Основною продукцією заводу є тривісні автомобілі вантажопідйомністю від 9 до 20 тонн. Потужність підприємства за випуском великовантажних автомобілів становить майже 30 тисяч штук за рік. Завод освоїв виробництво більше 20 найменувань великовантажних автомобілів, що широко використовуються на гірничорудних розробках, на будівництві промислових підприємств і електростанцій, на лісозаготівлі та в інших галузях. У перспективі – серійне виробництво автомобілів середньої та малої вантажопідйомності.

 

ВАТ “Полтавський турбомеханічний завод” представляє енергетичне машинобудування області. На підприємстві виготовляються запасні частини для турбін електростанцій, у тому числі і для атомних, компресори тепловозів і електровозів, компресорні станції загального призначення різних потужностей і модифікацій, маслоочищувальні машини для електростанцій та інших підприємств. Завод працює з повним циклом виробництва – від виготовлення ковальських і ливарних заготовок до випуску готових виробів. Завдяки висококваліфікованому інженерно-технічному персоналу та досвідченості й компетенції робітників і службовців підприємство працює стабільно, має змогу зводити нові житлові будинки й навіть цілі квартали, утримує соціальну інфраструктуру.

представляє енергетичне машинобудування області. На підприємстві виготовляються запасні частини для турбін електростанцій, у тому числі і для атомних, компресори тепловозів і електровозів, компресорні станції загального призначення різних потужностей і модифікацій, маслоочищувальні машини для електростанцій та інших підприємств. Завод працює з повним циклом виробництва – від виготовлення ковальських і ливарних заготовок до випуску готових виробів. Завдяки висококваліфікованому інженерно-технічному персоналу та досвідченості й компетенції робітників і службовців підприємство працює стабільно, має змогу зводити нові житлові будинки й навіть цілі квартали, утримує соціальну інфраструктуру.

 

ВАТ “Полтавський завод “Електромотор” також відноситься до підприємств електротехнічного машинобудування. Його основна продукція – електричні двигуни різних марок, які застосовують майже дві тисячі підприємств у межах України та експортуються в країни близького і далекого зарубіжжя.

також відноситься до підприємств електротехнічного машинобудування. Його основна продукція – електричні двигуни різних марок, які застосовують майже дві тисячі підприємств у межах України та експортуються в країни близького і далекого зарубіжжя.

 

ВАТ “Полтавський алмазний завод” – єдине в Україні підприємство такого профілю. В асортименті продукції – вироби з надтвердих матеріалів, волоки для виготовлення найтоншого дроту, оснастка для алмазної промисловості.

– єдине в Україні підприємство такого профілю. В асортименті продукції – вироби з надтвердих матеріалів, волоки для виготовлення найтоншого дроту, оснастка для алмазної промисловості.

 

Серед численних промислових підприємств машинобудівної галузі слід виділити також ВАТ ”Кременчуцький колісний завод”, ВАТ ”Кредмаш”, ВАТ ”Полтавамаш”, ВАТ ”Полтавський автоагрегатний завод”, ВАТ ”Тепловозоремонтний завод”, ВАТ ”Карлівський машинобудівний завод”, ВАТ ”Карлівський механічний завод”, ВАТ ”Галещина, машзавод” та ряд інших широко відомих як у нашому регіоні, так і за його межами підприємств, які, незважаючи на економічні труднощі, що виникли в останні роки, продовжують наполегливо працювати і тим самим підтримувати імідж Полтавщини як машинобудівної області.

 

Гірничодобувна промисловість

До підприємств гірничодобувної промисловості (видобування неенергетичних матеріалів) належить гігант української чорної металургії, гордість Полтавщини ВАТ ”Полтавський гірничозбагачувальний комбінат”. Основною продукцією цього підприємства є залізорудний концентрат із вмістом заліза до 65 відсотків та офлюсований залізний окоток для доменних цехів металургійних комбінатів. Потужність комбінату складає: за видобутком сирої залізної руди – 33 млн. тонн, за виробництвом залізорудного концентрату – 13,8 млн. тонн, за виробництвом окотків – 10,9 млн. тонн на рік. Це містоутворююче підприємство, на якому працює майже 10 тисяч чоловік.

 

Нафтогазовидобувна галузь

Полтавщина є провідним нафтогазовидобувним регіоном України. Близько 40 відсотків українського газу та кожна п'ята тонна нафти з конденсатом видобувається з надр Полтавського регіону, які характерні унікальним набором родовищ паливно-енергетичної та мінеральної сировини. Промислова їх розробка почалася в 50-х роках на Радченківському родовищі нафти в Миргородському районі.

 

Своєрідність нафтогазовидобувної галузі області полягає в тому, що структура комплексу включає всі етапи – від розвідки надр до переробки вуглеводнів.

 

Підтримання досягнутого рівня видобутку вуглеводнів, а також подальше його нарощування залежить від щорічного збільшення розвіданих запасів в обсягах, які не повинні бути меншими за видобуток.

 

Геологорозвідники Полтавщини були провідними в надглибокому бурінні. По його відносному об'єму область займає одне з перших місць у світі. Це дало можливість відкрити глибокозалягаючі поклади вуглеводнів в діапазоні глибин 5-6 тис. метрів. До речі, найглибша на Україні свердловина глибиною 6750 метрів пробурена на околиці Полтави, на Східно-Полтавському родовищі.

 

Усього на території області налічується 40 нафтогазових родовищ, які знаходяться в експлуатації, та 69 родовищ і площ, які знаходяться у геологічному вивченні та дослідно-промисловій експлуатації. Видобуток вуглеводнів ведеться на 72 родовищах і площах. На них на даний час експлуатується близько 1370 свердловин. Видобуток нафтогазової сировини ведеться в 20-ти районах області.

 

 

Переробка нафтогазової сировини

Одним з найбільших нафтопереробних підприємств України є закрите акціонерне товариство транснаціональної фінансово-промислової компанії "Укртатнафта" або Кременчуцький нафтопереробний завод.

 

Основні види продукції, що виробляються на ЗАТ "Укртатнафта":

▪ автомобільні бензини та дизельні палива;

▪ моторні, індустріальні і трансмісійні мастила;

▪ топкові мазути та дорожні і будівельні бітуми;

▪ зріджені гази для комунально-побутового споживання;

▪ технічна сірка.

 

Всього підприємством виробляється більше 80 видів нафтопродуктів.

 

 

ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

Основу аграрно-промислового комплексу складає сільське господарство, яке характеризується розвинутим виробництвом зерна, молока, технічних культур.

 

Проведено в області реорганізацію господарств на основі реформування форм власності. Зараз у сільськогосподарському комплексі діють 640 підприємств різних форм власності.

 

У сільськогосподарському виробництві застосовується майже 2 млн. гектарів землі, з них 1,5 млн. гектарів ріллі. Найбільш поширені ґрунти – чорноземи, які займають 90 відсотків площі.

 

Більше 20 різних видів сільськогосподарських культур і 8 видів тварин і птиці вирощують господарства області.

 

Середня урожайність цих культур відповідно складає (центнерів з гектара): зерна –27.1, цукрових буряків – 180, соняшнику – 9.4, картоплі – 78, овочів – 169.7.

 

В останні роки створюються і розвиваються фермерські господарства. За ними закріплено 87.3 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, з яких 84.7 тисяч гектарів орних. В середньому на одне господарство припадає по 57.4 гектара ріллі. З кожним роком фермерські господарства набувають досвіду у веденні товарного виробництва.

 

Традиційною галуззю на Полтавщині є тваринництво. В усіх категоріях господарств (включаючи приватний сектор) нараховується 508.6 тисяч голів великої рогатої худоби, в тому числі 230.8 тисяч корів, майже 411 тисяч свиней та 69 тисяч овець і кіз, близько 6 млн. голів птиці.

 

Полтавщина має одну з найбільших племінних баз в Україні. В області діє ЗО племінних господарств великої рогатої худоби та 35 – по розведенню свиней білої та миргородської порід.

 

Розвивається племінне конярство. Коні Дібрівського кінного заводу Миргородського району відомі своїми рекордами за межами України.

 

 

БУДІВНИЦТВО

 

Щороку в області освоюються значні обсяги капіталовкладень, вводяться в дію виробничі потужності і об’єкти соціальної сфери, проводиться газифікація і благоустрій населених пунктів, будівництво і ремонт доріг.

 

Будівельна галузь області представлена 250 будівельними підприємствами та 10 організаціями, що виконують функції управління чисельність працюючих яких складає 22,8 тис. чоловік.

 

Із загальної кількості будівельних підприємств – 187, або 72% становлять підприємства колективної форми власності, 40 (15,4%) – державної і 18 (6,9%) приватної форми власності.

 

Спираючись на реальні можливості фінансування в області розроблені і реалізуються Чорнобильська будівельна програма, регіональна програма житлового будівництва, програма завершення спорудження шкіл та газифікації шкіл у селах, де є природний газ, реконструкції житлових будинків перших масових серій та програма будівництва раніше розпочатих об’єктів.

 

Особлива увага в роботі будівельного комплексу області приділяється питанню розв’язання житлової проблеми. В області реалізуються державні житлові програми: “Розвиток молодіжного житлового будівництва” і “Власний дім” – за рахунок державних пільгових довгострокових кредитів та “Житло військовим” – за рахунок інвестицій та 1,5 відсотка відрахувань від податку на прибуток.

 

Великих обсягів інвестицій потребує реалізація програми збереження і використання пам’яток архітектури та історичних міст Полтавської області, яка передбачає відродження пам’яток архітектури, які були втрачені в 30 роках та реставрації існуючих.

 

В будівельній індустрії Полтавщини виробництвом будівельних матеріалів займаються 40 спеціалізованих промислових підприємств і біля 250 дрібних.

 

Із загальної кількості промислових спеціалізованих підприємств – 36 (90%) колективних, 3 – державних і 1 – приватне.

 

На підприємствах області діють виробничі потужності по випуску основних будівельних матеріалів:

▪ стінові матеріали – 521,8 млн. штук умовної цегли;

▪ збірний залізобетон – 840,5 тис. м³;

▪ вироби великопанельного домобудування – 200,1 тис. м²;

▪ столярні вироби – 304,3 тис. м²;

▪ пиломатеріали – 111,4 тис. м³;

▪ нерудні будівельні матеріали – 8803,3 тис. м³;

▪ пористі заповнювачі – 140,7 тис. м³;

▪ теплоізоляційні матеріали (мінераловатні та пінопласти) – 20 тис. м³.

 

 

ПІДПРИЄМНИЦТВО

 

Найбільша частка малих підприємств припадає на міста: Полтава – 42% загальної кількості та Кременчук – 26%.

 

В галузевому розрізі малий бізнес розвивається переважно у сфері торгівлі та громадського харчування (53%); в галузях промисловості та будівництва – відповідно 13% та 10%.

 

Найбільший рівень рентабельності мають підприємства, які надають посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів (матеріально-технічне постачання та збут – 35%, торгівля та громадське харчування – 21%).

 

З метою підтримки малого бізнесу та забезпечення його подальшого розвитку в області створена інфраструктура його підтримки, це 38 інформаційно-консультаційних установ, 21 інвестиційна компанія, 76 фінансово-кредитних установ, в т.ч. 22 кредитні спілки. 14 бізнес-центрів та 2 бізнес-інкубатори, 4 фонди підтримки підприємництва.

 

Усе активніше заявляють про себе громадські організації та об’єднання суб’єктів підприємницької діяльності (їх налічується 45).

 

 

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

 

Аналіз динаміки зовнішньоторговельного обороту Полтавської області вказує на неухильне збільшення, починаючи з 1999 року експорту і, що відповідає збільшення позитивного сальдо, що свідчить про позитивні процеси в зовнішній торгівлі області, що обумовлені зростанням власного виробництва, підвищенням експортного потенціалу області.

 

Головними і визначальними товарами обласного експорту залишаються мінеральні продукти; засобу наземного транспорту; машини, устаткування і механізми, електричні машини; неблагородні метали і вироби з них.

 

Географічна структура іноземного інвестування в області формується під впливом двох взаємозалежних факторів. З одного боку, її розвиток визначається глибиною зовнішньоекономічних зв'язків із традиційними партнерами (країни СНД із перевагою Росії, окремі Західноєвропейські країни), а з іншого – потребою диверсифікованості, у першу чергу, міжнародної інвестиційної діяльності.

 

Найбільші обсяги інвестицій в області належать партнерам з Російської Федерації – 66,9% загального обсягу інвестицій, Кіпру – 6,5%, Нідерландів – 6,2%, Сполучених Штатів Америки – 6,1% і Канади – 3,0%.

 

Аналіз інвестиційної діяльності свідчить про те, що Полтавщина залишається привабливим регіоном для іноземних інвесторів. Але, зважаючи на те, що регіон має розвиту промисловість, могутні агропромисловий і нафтогазовидобувний комплекси, висококваліфіковані кадри, необхідну інфраструктуру, вигідне географічне положення, є можливість до залучення більш значних їхніх обсягів.

 

Пріоритетні області для інвестування:

▪ переробна промисловість;

▪ підприємства машинобудування і металообробки;

▪ промисловість будівельних матеріалів;

▪ підприємства паливної промисловості;

▪ житлово-комунальне господарство;

▪ охорона навколишнього середовища.

 

 

ОСВІТА

 

Упевнено йде шляхом реформування освітня галузь регіону. За минулі роки вона не зазнала втрат, зберегла існуючу мережу. З’явилися освітні заклади нового типу – успішно працюють колективи 5 гімназій, 8 ліцеїв, 48 навчально-виховних комплексів. Орієнтиром діяльності освітян є Регіональна програма розвитку загальної середньої освіти на 1999-2012 роки, значна увага якої приділена розвиткові сільської школи.

 

Потенціал 30 державних вищих навчальних закладів нарощено шляхом створення на базі колишніх інститутів університетів та академій. Зміна статусу посприяла розширенню кількості спеціальностей, за якими ведеться підготовка фахівців (у цілому – за 40 напрямами).

 

Вищі навчальні заклади

В області діє сім державних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, серед яких три університети (Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, Полтавський державний технічний університет ім. Ю.Кондратюка, Кременчуцький державний політехнічний університет), Українська медична стоматологічна академія.

 

Полтавський державний технічний університет ім. Ю.Кондратюка – навчально-науковий центр підготовки кадрів інженерно-технічного, будівельного, економічного, екологічного, архітектурно-мистецького напрямів. На семи факультетах навчається понад 4 тис. студентів за 27 спеціальностями та спеціалізаціями.

 

Українська медична стоматологічна академія розпочала свою діяльність у 1931 році з одонтологічного факультету Харківського медичного інституту. У 1967 році стоматологічний інститут було переведено до Полтави, а в 1971 році на його базі було відкрито лікувальний факультет. У 1994 році Полтавський медичний стоматологічний інститут отримав найвищий ІV рівень акредитації та статус Української медичної стоматологічної академії. На стоматологічному, медичному, медсестринському факультетах та зуботехнічному відділенні навчається 3200 студентів. Навчальний процес забезпечують 426 викладачів.

 

Полтавський державний сільськогосподарський інститут має п'ять факультетів, де навчається близько 4000 студентів.

 

У 22 вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації навчаються 16950 студентів. Близько трьох тисяч викладачів готують молодших спеціалістів для різних галузей: медицини, освіти, культури, сільського господарства, харчової та транспортної промисловості, торгівлі.

 

Активно розвиваються міжнародні зв’язки полтавських вузів. Сьогодні тут навчаються студенти з Росії, Латвії, Польщі, Чехії, Болгарії, Угорщини, Австрії, Франції, Німеччини, Данії, Канади, США та Китаю.

 

Мережа середніх шкіл

В області забезпечується система безперервної освіти. Її початкова ланка – дошкільне виховання. Відповідно до потреб населення в області функціонує 717 дитячих дошкільних закладів, де виховується 40260 дітей. З них 286 (29371 дітей) перебувають у мережі Міністерства освіти і науки України. Решта, 431 – відомчі.

 

Працюють різні типи дошкільних закладів як за формою і змістом, так і за профілем роботи. Зокрема, дитячі садки художньо-естетичного, оздоровчого, гуманітарного спрямування.

 

В області працює 941 державний навчальний заклад освіти (747 в сільській місцевості), де навчається 217 тис. учнів (89,9 тис. в сільських закладах).

 

В області 168 початкових шкіл, у яких навчається 2,9 тис. учнів.

 

Для здобуття повної загальної середньої освіти функціонує 455 загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів, якими охоплено 186,3 тис. учнів.

 

Для дітей, які потребують соціальної допомоги, в області діє 19 інтернатних закладів.

 

Значна увага приділяється діяльності навчальних закладів нового типу. Нині в області діє 5 гімназій, 5 ліцеїв, колегіум мистецтв, 30 навчально-виховних комплексів. В 111 школах ведеться поглиблене вивчення окремих предметів. Мовний режим у навчально-виховних закладах в основному відповідає національному складу населення області. З 941 загальноосвітнього навчального закладу в області діє 896 україномовних, 39 двомовних, 6 російських шкіл. Працює 7 приватних закладів (м.Полтава – 3, м.Кременчук – 4).

 

Професійно-технічна освіта

В 40 профтехучилищах області підготовка кадрів ведеться по 122 професіях для всіх галузей народного господарства, в тім числі: для машинобудівної ведуть підготовку 8 профтехучилищ, для будівництва – 8, сільського господарства – 17, залізничного транспорту – 1, для автомобільного транспорту – 17 сільських та 6 міських профтехучилищ, сфери обслуговування і побуту – 7 училищ. Серед них є заклади нового типу – вище професійне училище №7 м. Кременчука, Міжрегіональний центр професійної підготовки звільнених у запас військовослужбовців (Хорол), художнє професійно-технічне училище №28 (смт. Решетилівка).

 

ТУРИЗМ ТА ВІДПОЧИНОК

 

Полтавська область має значний потенціал для розвитку туризму і рекреації.

 

Вона є екологічно чистим регіоном, який не постраждав від наслідків Чорнобильської катастрофи. Тут є сприятливі природньо-кліматичні умови для організації відпочинку і туризму: ліси, значна кількість річок та озер, живописні ландшафти.

 

На Полтавщині існує багато джерел лікувальних мінеральних вод з біологічно активними речовинами. Найвідомішу з них “Миргородську” люблять і цінують не тільки в Україні, а й за її межами.

 

В районах джерел мінеральних вод діє багато санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних баз.

 

На території області є багато мисливських угідь. Дозволено контрольоване полювання на вовка, зайця, качок, лося, оленя, кабана, косулю, лисицю.

 

В області працюють 3 туристичних та екскурсійних підприємств , 7 їх агенцій та 44 туристичні фірми.

 

Розроблені заходи, по популяризації історико-культурних цінностей Полтавської області, згідно яких будуть розроблені нові маршрути національної системи "Намисто Славутича", "Чумацькими шляхами Полтавщини", "Дзвони Собору", навчально-пізнавальний та оздоровчий маршрут "Екологічна стежинка".

 

В останні роки набуває поширення і продовжує активно розвиватися на Полтавщині сільський (зелений туризм). Зелений туризм існує у Диканьці (регіональний ландшафтний парк "Диканський", с.Михайлівка, Місцевий сад м. Кременчука.

 

39 – стадіонів, 15 – плавальних басейнів, 700 – спортивних залів, 364 – стрілецьких тирів запрошують всіх бажаючих для активного відпочинку.

 

Для потреб автотуристів в області створено достатньо розгалужену транспортну інфраструктуру, що включає в себе мережу автозаправних та сервісних станцій, автомагазинів.

 

Розвиток туристського бізнесу забезпечує мережа готелів та будинків відпочинку. Більшість їх зосереджена у Полтаві, Миргороді та Кременчуці.