Тернопільська область

Тернопільська область є розвинутим сільськогосподарським і промисловим регіоном України. Значні природні і трудові ресурси, концентрація переробної промисловості (цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної), географічне розташування на перехресті важливих транспортних шляхів із Східної Європи в Центральну і Західну Європу виділяють область як регіон із сприятливими можливостями для ведення підприємницької діяльності.

У Тернопільській області знаходиться значна кількість підприємств, які є перспективними і досить вигідними обєктами для вкладення капіталу. З огляду на брак інвестиційних ресурсів в Україні область глибоко зацікавлена в залученні іноземних інвестицій.

В даний час найбільша потреба існує в запровадженні нових технологій, сучасних методів управління, налагодженні і розвиткові інфраструктури, застосуванні знань і досвіду розвитку ринкової економіки.

Орієнтація в економічній політиці, законодавстві, бізнесовому середовищі країни, розуміння соціально-культурних традицій, провідних ідей, менталітету її народу, безперечно, вагомий чинник ділового успіху, особливо в освоєнні нового ринку.

ТЕРНОПІЛЬЩИНА В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій в історії України, що призводили до поділу українських земель, починаючи з XIV століття підпадав під владу Польщі, Литви (1349-1772), Австрії (1772-1918), Росії (1809-1815), Польщі (1918-1939), Радянської імперії (1939-1991).

Однак складність історичних обставин не асимілювала, а швидше актуалізувала духовний потенціал регіону, вирізнивши його збереженням мовно-культурної традиції, релігійності, національної тотожності.

Тернопільщина древній край поселень праслов’ян. Сліди існування людини на її території сягають доби раннього палеоліту (понад 100000 років тому). Східні слов’яни, які заселяли сучасну територію України, в IV столітті н. е. утворили велике об’єднання племен, відоме під назвою антів. Поширена етногенетична концепція пояснює походження українців від антів.

В IX столітті східнословянські землі об’єдналися в єдину державу Київську Русь, яка була могутньою державою середньовічної Європи. Про інтенсивність заселення в цей час території області свідчать біля 300 давньоруських городищ та селищ, понад 100 некрополів X-XIII століття. Наприкінці XI століття на території сучасної Тернопільщини виникли удільні князівства Теребовлянське та Шумське, які пізніше об’єдналися і увійшли в Галицько-Волинське князівство. Міста Теребовля і Шумськ перетворилися на значні політичні, економічні та культурні центри. Росту сільських поселень, міст сприяли вигідне географічне розташування, сприятливі природні умови, родючі землі, зручні транспортні шляхи і водні артерії (ріки Дністер, Серет i ін.). Широкого розвитку набувають ремесла і торгівля. Основними предметами торгівлі були хліб, худоба, мед, віск, риба, ремісничі вироби.

На думку авторитетного професора Івана-Святослава Коропецького, дві події в історії України мали вплив на всю її територію, були її вагомими віхами: монголо-татарська навала середини XIII століття та Переяславський договір 1654 року з Москвою. Ці події насамперед мали вплив на географічну орієнтацію української економіки, її розділених земель в розумінні спрямованості торгівельних зв’язків, сприйнятливості технологічного та соціального прогресу від якоїсь культурної зони (в найширшому значенні цього поняття), що суттєво впливало на структуру і ефективність економіки, як і на всі сфери суспільного життя політику, релігію, право, культуру.

Важливу роль у житті Київської Русі з огляду на її географічне розташування відігравала зовнішня торгівля. Регіони поблизу Дніпра слугували дорогою для торгівлі між Cкандінавією та Візантією. Торгівля зі Сходом і країнами Центральної та Західної Європи відбувалася переважно через Галичину.

Монголо-татарська навала значно вплинула на географічний розподіл цієї торгівлі. Комерційні відносини між Придніпровям і Візантією занепали, натомісь зросла торгівля зі східними країнами: Персією, Афганістаном, Індією. Зокрема, важливим було переміщення центру економічної активності та політичної сили з Києва на захід до міст Галича, Володимира, опісля Львова. Річка Дністер замінила Дніпро як головну торгівельну артерію між українськими землями і Чорним морем. Галицькі купці торгували через чорноморські порти не лише з Візантією, а й із різними італійськими і французькими містами, зросла також торгівля з Угорщиною, Молдовією, Польщею та Німеччиною.

Повстання Богдана Хмельницького (1648р.) призупинило українську торгівлю із Заходом через Польщу і балтійські порти. Ця торгівля відновилася в останній третині XVII століття в західній частині України, яка залишилася під Польщею.

Після анексії Правобережної України та Волині Московією почалася боротьба між польськими, пруськими та російськими промисловцями за ринки цих регіонів. Внаслідок протекційної (зокрема, митної) політики Москви, місцевий попит на промислові товари став задовольнятися переважно продукцією з Польського Королівства та Росії. Всередині минулого століття Україна, крім Східної Галичини, вже цілком опинилися у сфері впливу російської економіки з паралельним обмеженням відносин з іншими країнами, насамперед західноєвропейськими.

З початком проведення індустріалізації європейських країн у другій половині XIX століття на території сучасної Тернопільської області працювало 8 парових і 680 невеликих водяних млинів, 170 спиртових і пивоварних заводів, кількість яких у 1910 році зросла до 390. Діяло кілька боєнь і підприємств по обробці шкір, виробництво мила і тютюну, цегли, черепиці, возів, коліс. Із 623 підприємств, що працювали на потреби населення, 250 були дрібними, до 5 чоловік працюючих. Важливе значення для господарського розвитку краю мало будівництво залізничних доріг на Тернопільщині в кінці XIX століття. В новітній час у 1939 році на Тернопільщині було близько 1700 підприємств, на яких працювало біля 8800 робітників.

Переживши руйнування часів Другої світової війни, Тернопільщина за післявоєнні роки розвинула свій аграрно-промисловий потенціал. Виникли нові галузі промисловості: машинобудування, хімічна, приладобудівна, будівельних матеріалів та інші. Місто Тернопіль, піднявшись з руїн, стало одним із індустріальних і культурних центрів України.

Нова дійсність, яка прийшла з проголошенням незалежності України, визначає напрямок наших перемін до демократії, ринку, творення державності і у цьому поступі ми мусимо знайти свій, властивий нам шлях розвитку, спираючись на віковий історичний досвід.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТЕРНОПІЛЬСЬКУ ОБЛАСТЬ

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією.

За своїм виглядом область нагадує трикутник, вона простягається із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід на 129 км.

Клімат Тернопільщини є помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м’якою зимою. Середня температура повітря коливається від 5°С в січні до +19°С в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520-600 мм.

Площа області 13,8 тис. км2, що становить 2,3% території України. Населення області нараховує 1142 тис. чоловік. Переважна більшість населення Тернопільщини проживає в селах (58%).

В адміністративно-територіальному відношенні Тернопільська область поділяється на 17 адміністративних районів. В області нараховується 16 міст, 19 селищ міського типу і 1013 сіл.

Адміністративним центром області є місто Тернопіль.

ПРИРОДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Земельні ресурси
Земельні ресурси є основним багатством Тернопільської області. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти, які належать до групи найбільш родючих грунтів у світі. Висока частка родючих ґрунтів і рівнинність території значною мірою обумовлюють структуру господарського комплексу Тернопільщини і його спеціалізацію.

Рівень освоєності земельних ресурсів в області досить високий. Із загальної площі земельного фонду, яка становить 1382,4 тис. гектарів, 85% складають землі, які використовуються для ведення сільського господарства. Основна частка цих земель припадає на сільськогосподарські угіддя, площа яких сягає близько 1000 гектарів.

Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь становлять 84,2% (близько 890 тис. гектарів). Це один з найвищих показників по Україні.

Згідно з методикою грошової оцінки землі та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213, середня вартість одного гектара орних земель визначена в сумі 3564 дол. США, a загальна вартість орних земель Тернопільської області становить близько 2,6 млрд. дол. США.

Лісові ресурси
Ліси займають близько 14% території області (197,8 тис. гектарів).

На більшій території області поширені широколистяні (дубові, грабові, букові) ліси, площа яких дорівнює близько 137 тис. гектарів. На півночі області переважають мішані ліси.

Можливості для промислового використання лісових ресурсів в області невеликі внаслідок незначної лісистості території та якісної характеристики лісів. Запаси деревини становлять 20,1 млн. м3, в тому числі достиглої 0,76 млн. м3. Обсяг рубок лісу щороку становить близько 200 тис. м3.

Тернопільська область займає провідне місце в Україні по заготівлі недеревної продукції, тобто дикорослих плодів, ягід, березового соку, лікарських трав. Ліси області мають значні ресурси лікарської сировини. На площі понад 860 гектарів створено плантації шипшини, калини, обліпихи, аронії, кизилу, лимоннику китайського. Важливе значення мають лікарські трав’янисті рослини: звіробій, суниця, мати-мачуха, чистотіл та інші.

Мінеральні ресурси
Основу мінеральних ресурсів області становлять нерудні корисні копалини, зокрема природні будівельні матеріали, яких розвідано близько 300 родовищ.

У західній частині області розвідані потужні запаси мергелю (товщина пластів 18-30 м, глибина залягання 15-20 м), який вважається високоякісною сировиною для виробництва цементу. Промислове використання мергелю в області незначне.

Практично в усіх частинах області знаходяться родовища вапняків (відомо близько 100 їх родовищ), а так звані рифові вапняки, поклади яких поширені в районах Товтрової гряди, через високий вміст кальцію є унікальними в світі. Вапняки використовуються, в основному, для випалювання вапна, виготовлення щебню, бутового каменю, в цукровій промисловості, в дорожному, житловому та промисловому будівництві.

Значні поклади глини і суглинків (понад 100 родовищ, глибина залягання шарів не перевищує 7 м) є доброю сировинною базою для цегельно-черепичного виробництва. У північній та центральній частинах області є також поклади гончарних та вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кахлю та гончарного посуду.

В області наявні великі запаси будівельного каменю, доломітів і пісковиків. Останні мають плитчасту будову і широко використовуються для виготовлення якісної бруківки і як облицювальний матеріал.

У західній, північній та центральній частинах області є значні поклади будівельного піску. Знайдено також родовища кварцево-глауконітових пісків, які є сировиною для виробництва скла.

Поклади крейди, які є на Тернопільщині, вважаються досить рідкісними (в Україні 3 родовища). Вони залягають близько до поверхні (до 10 м) і мають значну товщину, що дозволяє вести видобуток відкритим способом. Крейда використовується у виробництві комбікормів, для вапнування ґрунтів, виготовлення крейдових олівців, паперу, в лакофарбній та фармацевтичній промисловості.

Потенційні запаси гіпсу на території області оцінюються десятками мільйонів тон. Загалом відомо понад 20 родовищ, товщина пластів досягає 20-25 м. За умовами залягання і запасами розробка цих родовищ можлива в значних масштабах і протягом тривалого часу. Використовується гіпс в сільському господарстві для гіпсування ґрунтів, у медицині, паперовій, хімічній і цементній галузях промисловості. Однак, незважаючи на значні поклади в області, гіпс ще надто мало видобувається і використовується у виробництві.

Промислове значення мають поклади торфу в Тернопільській області. Відомо близько 50 родовищ, загальні запаси торфу в яких складають близько 7,7 млн. тонн.

Із нерудних корисних копалин на території області в незначній кількості зустрічаються фосфорити, які можна використовувати як мінеральне добриво, та бентонітові глини високої якості, що використовуються як адсорбційний матеріал.

Рекреаційні ресурси
Близько 200 тис. гектарів ландшафтних територій області (15% загальної площі) мають рекреаційне значення.

Основними природними об’єктами екскурсійного туризму є Товтровий кряж, Кременецькі гори, Дністровський каньйон, карстові печери. До послуг туристів ряд пансіонатів, турбаз, будинків відпочинку.

В області зосереджені значні запаси мінеральних лікувальних вод, які можуть використовуватися при захворюваннях внутрішніх органів, опорно-рухового апарату та інших хворобах. Розвідано також джерела гідрокарбонатних, хлоридних, сірководневих і сульфатних вод.

Тернопільська область є аграрно-промисловим регіоном. ЇЇ розташування в західній частині правобережного лісостепу в зоні з родючими ґрунтами і достатнім зволоженням сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а знаходження поблизу Львівсько-Волинського вугільного басейну та індустріального Прикарпаття розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Розташування області в регіоні з високою щільністю населення зумовлює переважання тут трудомістких галузей господарства.

ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНИЙ ОГЛЯД ОБЛАСТІ

До найбільш важливих галузей народного господарства області належать:
- харчова промисловість;
- машинобудування та металообробка;
- легка промисловість;
- промисловість будівельних матеріалів;
- борошно-крупяна промисловість;
- деревообробна промисловість.

Провідне місце серед галузей промисловості області належить харчовій, яка переробляє сільськогосподарську сировину. У ній виділяються: цукрова, м’ясна, молочна, спиртово-горілчана, кондитерська, тютюнова, плодоовочеконсервна, борошномельна та інші галузі. За обсягами виробництва і реалізації продукції лідером є цукрова промисловість (в області діє 9 цукрових заводів), яка поряд із спиртовою та плодоовочеконсервною є галуззю спеціалізації Тернопільської області в державному і регіональному поділі праці.

Транспортна мережа на території області є добре розвинутою за національними стандартами. Основними видами транспорту є автомобільний і залізничний. За величиною вантажних і пасажирських перевезень першість належить автомобільному транспорту, яким здійснюється більше половини всіх перевезень (в середньому 35,5 млн. пасажирів і 1,1 млн. тонн вантажів на рік). Довжина обласних автомобільних шляхів сягає близько 5,1 тис. км, причому 5,0 тис. км це дороги з твердим покриттям. В середньому на 1 тис.км2 території припадає 370 км автомобільних шляхів, в т. ч. з твердим покриттям 362 км.

Довжина залізниць в області становить 575 км, щільність залізничної мережі складає 41,4 км на 1 тис. км2, що значно перевищує аналогічний показник по Україні (37,6). Залізничним транспортом за рік в середньому перевозиться 0,7 млн. тонн вантажів і 8 млн. пасажирів.

В області функціонує кілька вагомих недержавних структур, покликаних безпосередньо сприяти підприємцям у бізнесовій діяльності. Так, в Тернопільському регіональному відділенні торгово-промислової палати України можна отримати інформацію щодо існуючих бізнесових можливостей як в області, так і за її межами, а також відомості про місцеві підприємства.

Через Лігу підприємців Тернопільщини можливо знайти надійних ділових партнерів, детально ознайомитись з бізнесовим середовищем в регіоні, отримати необхідну підтримку в реалізації бізнесових проектів.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Експортні та імпортні поставки зв’язують Тернопільщину з 72 країнами світу. До основних торговельних партнерів області належать: Російська Федерація, Німеччина, Молдова, Польща, Італія, Туркменистан, Індія, США, Угорщина, Чеська Республіка.

Найбільшими зовнішніми ринками збуту продукції, що експортується з Тернопільської області, є: Російська Федерація, Молдова, Німеччина, Туркменистан, Польща, Індія, Грузія.

Внаслідок особливостей спеціалізації економіки області , в структурі експортних поставок переважають продукти харчосмакової промисловості, живі тварини і продукція тваринництва, машини, електричне обладнання, текстиль та текстильні вироби, інші промислові товари, деревина та вироби з неї.

Серед постачальників імпортної продукції в область виділяються: Німеччина, Російська Федерація, Польща, Італія, США, Чеська Республіка, Угорщина.

Основними видами товарів, що імпортуються в область, є: машини та електричне обладнання, продукція хімічної промисловості, текстиль та текстильні вироби, неблагородні метали та вироби з них, пластмаси та вироби з них, гумові вироби, продукти рослинного походження, засоби транспорту, інші товари.

ПРОДУКЦІЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯКА МОЖЕ ПОСТАВЛЯТИСЯ НА ЕКСПОРТ

Продовольчі товари
Масло вершкове, сир; казеїн технічний; сухе молоко; м’ясо і субпродукти I категорії; ковбасні вироби; цукор; консерви плодоовочеві; консерви м’ясні; кондитерські вироби; мінеральна вода; харчові концентрати; лікеро-горілчані; вироби; спирт харчовий; макаронні вироби; зерно (ячмінь, овес, гречка, ріпак); картопля, овочі; борошно, крупи (різні).

Непродовольчі товари
Посуд фарфоро-фаянсовий; посуд скляний; світильники побутові; світильники промислові; тканини бавовняні; взуття; системи радіозв'язку типу "Транспорт", "Оріон"; дециметрові антени і антени супутникового зв'язку; машини бурякозбиральні; меблі, шпон, паркет; штучна шкіра; товари побутової хімії; миючі засоби, шампуні.

Потреби області в найбільш важливих ресурсах
Бензин автомобільний; дизельне паливо; мазут; мастила дизельні; інші види нафтопродуктів; бавовна; мінеральні добрива; папір, картон; нові технологічні; лінії, обладнання.

ВИСТАВКИ І ЯРМАРКИ

Хоча Тернопільська область не є виставковим центром, однак починаючи з 1993 року в Тернополі постійно проводяться традиційні спеціалізовані міжнародні виставки-ярмарки. Їхньою організацією займається товариство “Експо-Тернопіль ЛТД”. Всі виставки відбуваються у місцевому палаці “Березіль”, в якому є можливість розмістити експозиції на площі в 1000 м2.

У програмі кожної з виставок передбачено проведення різноманітних тематичних семінарів, конференцій, презентацій.

Для участі у певній виставці необхідно заздалегідь (за 2-3 місяці до часу проведення) подати відповідну заявку. Як правило, розцінки за розміщення стенда становлять 35-50 USD за 1 м2 виставочної площі.

Повну інформацію щодо організації виставок та умови участі в них можна отримати від:

ПП “Експо-ЦентрТернопіль”
бул. Т. Шевченка,19 м. Тернопіль, 46001
тел.: (0352) 22-12-42, факс: (0352) 22-34-73
E-mail: expo@lvp.te.ua