Закарпатська область

Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низовину, межує на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, а на півночі, заході і півдні з Польщею (протяжність кордону 33,4 км), Словаччиною (98,5 км), Угорщиною (130 км), Румунією (205,4 км).

Через географічні особливості Закарпаття з давніх-давен було зручним з’єднувальним шляхом між державами Північної та Південної, Східної та Західної Європи.
За площею і населенням у масштабах України область невелика. Її територія становить 12,8 тис. кв.км, чисельність населення – 1258 тис. чол.

Закарпаття поділяється на 13 адміністративних районів, має 10 міст, з яких 4 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Берегово, Мукачево, Хуст), 20 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів.

Такого національного розмаїття, як у Закарпатті, немає в жодній області України. Тут живуть представники 80 національностей.

Клімат області – м’який, помірно-континентальний.

Майже 80 відсотків території займають Карпатські гори, решту – Притисянська низовина. Найвища вершина Українських Карпат та України – гора Говерла (2061 м над рівнем моря) знаходиться на межі двох областей України – Закарпатської та Івано-Франківської.

Природа краю живописна і різноманітна: низовину займають поля, луки, сади, виноградники; пологі схили Карпат вкриті лісом, переважно буковим. Унікальна природна екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Найбільшим багатством області є ліси, що займають більше половини її території. У природному складі закарпатських лісів переважають твердолистяні (62,2%) і хвойні (29,9%) породи.

Край щедрий на різні види корисних копалин, у т.ч. специфічні, характерні лише для Закарпатської геологічної провінції. Мінерально-сировинна база представлена майже 150 родовищами, більш як 30 видами корисних копалин.

Область має високий природно-рекреаційний і курортний потенціали. Виявлено і досліджено 360 джерел і родовищ мінеральних та термальних вод, які за хімічним складом не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Франції, а їх лікувальні властивості згадуються в архівних документах середини ХУ століття.

Мінеральні води області мають чудові смакові якості і споживаються як лікувально-столові в санаторно-курортних закладах. Закарпаття відоме як один із найпопулярніших куточків лікування і оздоровлення.

На території краю налічується 9429 потоків і річок, 137 природних озер. На річках сконцентрована майже четверта частина гідроенергетичного потенціалу України, що відкриває можливості для розвитку малої гідроенергетики.

Закарпатська область є активним членом Карпатського Єврорегіону – міжрегіонального об’єднання прикордонних регіонів України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. В області розвинута прикордонна інфраструктура: діють 17 пунктів пропуску, з них 7 – залізничних, 6 – міжнародних автомобільних, 1 – міжнародний повітряний, 3 – пункти спрощеного переходу.

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЗАКАРПАТТЯ

Територія Закарпаття була заселена з давніх-давен. Перша згадка про життя людей на теренах краю відноситься до періоду раннього палеоліту (близько 500 тис. років до н.е.)

Серед археологічних пам’яток першої половини І тисячоліття н.е. на Закарпатті відомі карпатські кургани. Вчені встановили, що їх залишили предки слов’янських племен білих хорватів.

Закарпатська область має непросте історичне минуле. В ІХ-Х століттях територія Закарпаття входила до складу Київської Русі. В ХІ-ХІІІ століттях і до ХХ століття – до Угорщини, Австро-Угорщини, 1918-1919 – Угорщини, 1919-1939 – Чехословаччини під назвою “Підкарпатська Русь”, 1939-1944 – до Угорщини.

Визволення Закарпаття у жовтні 1944 року та возз’єднання з Радянською Україною стало новою сторінкою в історії краю. Із серпня 1991 року Закарпатська область – невід’ємна складова частина незалежної України.

Усього в області налічується 1817 пам’яток історії, культури і мистецтва, з яких 496 – археології, 1273 – історії та 48 – мистецтва.

СУЧАСНИЙ СТАН ІНВЕСТИЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Аналіз стану економіки області впродовж останніх років доводить до висновку: одним з реальних шляхів її реанімації, забезпечення підвищення рівня розвитку продуктивних сил регіону є залучення інвестицій.

Поліпшення інвестиційного клімату в нашому краї було реалізовано завдяки прийняттю Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” та Закону України “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення відповідно до цього Закону податкових і митних пільг для суб’єктів підприємницької діяльності, які уклали договір з місцевими державними адміністраціями щодо реалізації інвестиційного проекту.

Пріоритетними для інвестування залишатимуться лісопромисловий комплекс, легка промисловість, електроенергетика, агропромисловий та туристично-рекреаційний комплекси, інші галузі.

Метою створення спеціальної економічної зони “Закарпаття” є розробка і реалізація програми подальшого розвитку економіки області в перехідний період до нових ринкових економічних відносин з урахуванням специфічних особливостей краю, впровадження новітніх технологій, залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення випуску високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної й ринкової інфраструктури та створення нових робочих місць.

Пільги, надані «спеціальними» законами активізували інвестиційну діяльність області. На сьогодні в області функціонує 405 підприємств із прямими іноземними інвестиціями.

За обсягами залучених інвестицій область займає 11 місце серед інших регіонів України, за обсягами на душу населення (113 дол. США) – на 6 місці. Серед областей України, які входять до складу Карпатського Єврорегіону, Закарпатська область за обсягами на душу населення знаходиться на першому місті.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із країн:
▪ Сполучені Штати – 23,3 % від загального обсягу;
▪ Угорщини – 17,6 %;
▪ Австрії – 15,5 %;
▪ Німеччини – 11,5 %;
▪ Словаччина – 6,4 %.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Закарпатські підприємці співпрацювали з партнери із 73 країн світу.

Експортом товарів займалось 422 суб‘єкти підприємництва області, імпортом – 387 .

Основними позиціями експорту є:
▪ текстиль та текстильні вироби – 24,3 % від загального обсягу експорту;
▪ механічне та електротехнічне обладнання – 23,7 %;
▪ деревина та вироби з неї – 19,8 %;
▪ іграшки та спортінвентар – 6,6 %;
▪ меблі – 6,2 %;
▪ прилади – 5,8 %.

Структура імпорту складалася з:
▪ механічне та електротехнічне обладнання – 35,8 % від загального обсягу імпорту;
▪ текстиль та допоміжні матеріали у вигляді давальницької сировини для швейної промисловості – 20,3 %;
▪ засоби транспорту –14,1 %;
▪ пластмаси та каучук – 7,4 %;
▪ продукція хімічної промисловості – 4,1 %.

ТУРИЗМ І РЕКРЕАЦІЯ

Наш край володіє багатими природно-рекреаційними ресурсами. На сьогодні Закарпаття вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни.

Мальовнича природа краю, сприятливі кліматичні умови для відпочинку та занять гірськолижним спортом взимку, наявність джерел мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.

Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує нині 113 суб’єктів, зокрема 17 санаторіїв, 19 – санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, лікувально-оздоровчі комплекси, 5 пансіонатів. Крім того в області є 40 готелів (мотелів), 5 екскурсійних бюро та 59 інших суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг.

Найбільшою популярністю користуються санаторії Свалявського району – “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Квітка Полонини”, Мукачівського – “Карпати”, “Синяк”, Хустського – “Шаян”, Рухівського – “Гірська Тиса”, Міжгірського – “Верховина”.

Для лікування алергологічних неспецифічних захворювань легенів, зокрема бронхіальної астми, використовується мікроклімат соляних шахт Солотвина Тячівського району.

Значного розвитку набуває екологічний та сільський туризм в гірських районах області, зокрема в Рахівському районі за рахунок гранту Карпатського фонду. Розроблено екологічний маршрут “Чорногірськими пралісами на Говерлу”. Видано перший туристичний довідник “Відпочивайте в селах гірської Рахівщини”. Практично в кожному гірському селі району є господарі, які гостинно приймуть в своїх оселях бажаючих відпочити.

ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

За останні роки відбулися суттєві зміни у структурі промислового виробництва. Промисловість стала більш наближеною до ресурсних можливостей області.

Галузями виробничої спеціалізації є лісова і деревообробна промисловість (виробництво меблів, пиломатеріалів, шпону, паркету), лісохімічна (продукти переробки деревини), харчова промисловість (виробництво вина, коньяку, плодоконсервної продукції, безалкогольних напоїв та мінеральної води), легка промисловість (швейні і трикотажні вироби, білизна, пальта, куртки, костюми чоловічі, взуття, головні убори), машинобудування (металорізальні верстати, електродвигуни, арматура трубопровідна, побутові газові конвектори, газові лічильники), промисловість будматеріалів (виробництво щебню, облицювальних матеріалів).

Провідними підприємствами області є підприємства, які залучили інвестиції, провели реконструкцію та модернізацію виробництва, підвищили конкурентоспроможність продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.