Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України (заснований у 1921 р.) є провідним в Україні та широко відомим за її межами центром ботанічних досліджень. Це головна установа держави, в якій проводяться дослідження, спрямовані на вивчення, охорону і збереження різноманітності рослин і грибів світу та України зокрема. Окрім критико-систематичного, флористичного, созологічного і екологічного вивчення фітобіоти та мікобіоти, в Інституті розробляються питання філогенії та еволюційних тенденцій квіткових рослин, класифікації і динаміки рослинних угруповань, теоретичних засад флористичного аналізу та фітоценотичного моніторингу екосистем, оптимізації системи природно-заповідного фонду. Інститут є головною установою з програми космічної біології та медицини в Національній космічній програмі України.
Базою для проведення наукових досліджень є Національний гербарій Інституту, в якому представлена флора не лише України, а й багатьох країн різних континентів усього світу. В Інституті знаходяться найбільші в Україні гербарії спорових рослин (мохоподібних і лишайників), альготека, мікологічний гербарій, унікальна колекція культур шапинкових грибів, що мають величезне значення для подальшого розвитку різних галузей ботаніки.
До складу Інституту входять дев”ять наукових відділів - систематики і флористики судинних рослин, спорових рослин, мікології, геоботаніки, екології фітосистем, фітогормонології, клітинної біології та анатомії, мембранології і фітохімії, ботанічний музей та Міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи. В Інституті функціонує Наукова рада з проблем ботаніки НАН України, що координує роботу 52 ботанічних установ та організацій нашої держави. В Інституті працює 261 співробітник, із них 111 науковців, серед яких два академіки і три член-кореспонденти НАН України, 26 докторів та 71 кандидат наук. Директором Інституту з 1970 року є академік НАН України К.М. Ситник.
Інститут зацікавлений у співпраці з різними установами щодо реклами, оформлення та створення необхідних умов збереження і використання найбільшого національного надбання – колекцій рослин і грибів довічного зберігання, щодо використання рослин і грибів як індикаторів стану середовища (особливо повітря і водних екосистем), щодо вивчення ресурсів лікарських рослин, культивування їстівних та лікарських грибів, вивчення біохімічних властивостей препаратів екзополісахаридів із синьо-зелених водоростей та їх застосування як імуносорбентів для вилучення важких металів, різних способів одержання кормового білка, гідролізатів полісахаридів рослинної сировини, тощо.