Музей образотворчих мистецтв ім. О.Білого

Директор - Панасюк Олена Анатоліївна

Музей образотворчих мистецтв ім. О.М. Білого, створений на базі приватної колекції порцеляни та фаянсу ентузіаста-збирача, великого знавця художнього фарфору О.М. Білого.
Олександр Білий збирав виключно вітчизняну художню порцеляну, вивчав і науково систематизував її протягом 40 років, а в 1977 році подарував свою колекцію Іллічівську.

Основними напрямами діяльності колективу музею є науково-просвітницька, науково-методична, експозиційно-виставкова, науково-дослідна робота тощо.

З перших років існування музею його фонди активно поповнювалися за рахунок численних дарувань, закупівель, а також надходжень з Дирекції художніх виставок Міністерства культури України (це картини різних художників, художні меблі, вироби зі скла, кераміки та кості). Нині в музеї нараховується 3041експонат, кожен з яких є шедевром прикладного мистецтва.

У відділі живопису та графіки зберігаються в основному твори сучасних художників України. Гордістю музею є пейзажі Альберта М. Бенуа та раннього Д. Бурлюка. Живопис і графіку останніх десятиліть представляють такі різні за творчою манерою майстри, як В. Жураківський, Ю. Злочевський, М. Прокопенко та інші.

Найширше в Іллічівському музеї представлена колекція порцеляни, яка є однією з кращих на півдні України. Це вироби більш як 30 порцелянових заводів, таких як Імператорський порцеляновий завод (ХVІІ ст.), заводи Ф. Гарднера та Гжелі (початок ХІХ ст.), відоме російське товариство Кузнєцова, заводи Попова, Сафронова, Батеніна, Кудінова, а також заводи на території України (ХІХ ст.) – Мезера, Чарторийського, Києво-Межигірська мануфактура. В колекції музею є експонати, які є особливою гордістю іллічівців, – це предмети орденських сервізів – Володимира та Олександра Невського, виготовлених у 1783-1785 роках на заводі Гарднера. Науково систематизоване зібрання порцеляни демонструє поетапний розвиток цього виду прикладного мистецтва. У становленні порцелянового виробництва в Україні важливу роль відіграли заводи Міклашевського та Баранівський, який працює до цього часу. Сучасне порцелянове виробництво України представлене виробами провідного підприємства України – Коростенського заводу.

Експозиція музею розташована в трьох залах, що підкреслює камерність та елітарність виставлених експонатів.

В зібранні музею останні десятиріччя XIX ст. більш повно представлена порцелянова пластика заводів Гарднера і Попова. Це так звана «передвижницька» скульптура, яка за своїми концепціями і художніми принципами наближається до мистецтва російських художників-передвижників. В музейному зібранні знаходиться велика колекція художньої кераміки, в т.ч. абашівська іграшка.

З метою поповнення фондів музею та наукового опису наявних експонатів колектив музею співпрацює з науковцями, професійними художниками та представниками інших творчих професій. Тісні контакти налагоджено з заводами Росії (Ломоносовський фарфоровий завод (Санкт-Петербург), Московський фарфоровий завод) та України (Баранівський завод) з метою придбання фарфорових виробів для музею.

Іллічівський музей є осередком естетичного та духовного виховання населення, збереження та розвитку української та російської історії і культури.