Відокремлений підрозділ Національного аграрного університету "Боярська лісова дослідна станція"

Директор - Рибак Василь Оксентійович

Боярська лісова дослідна станція створена в 1925 р. як навчальна, наукова та виробнича база із зразково-показового ведення лісового господарства та підготовки висококваліфікованих спеціалістів для лісової галузі. Лісові масиви станції площею 18 тис.га віднесені до особливо цінних насаджень, і всі вони входять у зелену зону м.Києва, а 790 га високопродуктивного лісу відведені під державні заказники.

Сьогодні Боярська лісова дослідна станція - це сучасне комплексне державне підприємство, яке поряд з освітянськими функціями успішно поєднує комплекс робіт із відтворення, охорони та захисту лісу з переробкою деревини. У структурі станції є 5 лісництв, 2 деревообробні цехи, автотранспортний парк, наукова частина. Щорічно виробничниками станції замінюються 100-130 га спілих та перестійних насаджень на молоді посадки, при цьому заготовляється 60-70 тис.м3 деревини, яка в подальшому йде на виготовлення ДСП, ДВП, столярних та меблевих виробів.
Працюють на підприємстві біля 500 осіб, переважно молодого та середнього віку. Це спеціалісти-випускники Національного аграрного університету різних факультетів. Всі вони мають досвід роботи і спроможні вирішувати найскладніші життєві, наукові та виробничі проблеми.

Науковцями та ІТП станції опрацьовано та успішно впроваджується у виробництво більше 50 різних розробок з проблем лісового і сільського господарства та охорони природи. Тут створена унікальна плантація з вирощування женьшеню, яка немає аналогів як в Україні, так і в СНД.

Женьшень - цінна лікарська рослина з дуже високими цілющими властивостями, адаптоген. Препарати женьшеню мають . тонізуючу, стимулюючу та радіозахисну дію на організм людини і не виявляють побічного впливу при їх тривалому застосуванні.
Препарати женьшеню використовують при нервовому та фізичному виснаженні, анемії, неврастенії, діабеті, туберкульозі, лікуванні гастритів, для покращання діяльності серцево-судинної системи.

В Україні у 80-х роках XX століття більш широко почались роботи по розведенню женьшеня в Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Полтавській областях.
В Боярській ЛДС на громадських засадах починали роботи по вирощуванню женьшеню з 1976 року.
У 1983 році Державний комітет з питань науки та техніки Ради Міністрів СРСР виділив фінансування на організацію лабораторії лікарських рослин, основним напрямком діяльності якої була інтродукція женьшеня в Поліссі і Лісостепу України.
В 1990 році єдина в Україні лабораторія з вирощування женьшеня перетворилася в науково-виробничу.
Починаючи з 1985 року почало розвиватися маточне господарство для забезпечення потреб своєї та інших республік насінням та сіянцями женьшеня місцевої репродукції.
Під керівництвом наукових працівників лабораторії були закладені плантації женьшеня в Молдові в 1989-1990 та в Сумській області в 1995-1996 роках.

На станції накопичений великий досвід вирощування екологічно чистого женьшеня. Розроблена промислова технологія вирощування женьшеня на науково-селекційній основі в умовах відкритої місцевості та під пологом лісу. Закладена маточна плантація женьшеню, яка є унікальним науковим і високоцінним генофондом з рослинами віком від 1 до 10 років. Вона може бути основою для подальшого розвитку спеціалізованих господарств по вирощуванню женьшеня і є базою для проведення експериментальних робіт, одержання насіння та посадкового матеріалу для вирощування женьшеня.
На станції виведений високопродуктивний сорт женьшеню Український 2, занесений до Реєстру сортів рослин України, адаптований до місцевих умов вирощування, більш стійкий в порівнянні з рослинами Далекого Сходу до захворювань вірусними, бактеріальними та грибними хворобами. Сорт відзначається від стандарту більш тривалим (на 8-10 днів) періодом вегетації, більш раннім ( на 12-14 днів) початком цвітіння і достигання плодів, більш великою врожайністю коренів і насіння, більшою стійкістю до ураження галовою нематодою та комплексу грибних хвороб, більшим вмістом панаксозидів і екстрактивних речовин. У шестирічних товарних коренів урожайність складає 1,5-2,0 кг/м2 площі, насіння 35-40 г/м2 площі, кількість екстрактивних речовин 40-55%, кількість панаксозидів 7-13%.


Тривалий термін вирощування женьшеня стримує розвиток женьшенництва в Україні. Співробітниками лабораторії розроблена удосконалена технологія вирощування женьшеня з двоетапним збором товарних коренів женьшеня в трьох- та шестирічному віці, з використанням для закладки маточної плантації женьшеня трьохрічних рослин, вирощених із застосуванням біогумусу та нових регуляторів росту рослин: гумісолу і емістиму С. Вперше визначена ефективність дії на рослини женьшеня спеціально виготовлених для них мікродобрив "Міком".

Вирощені В Боярській ЛДС корені женьшеня мають високу біологічну активність.
Носіями основної фармакологічної дії женьшеня є глікозиди названі панаксозидами. Вміст панаксозидів в боярських коренях женьшеня досягає в дев'ятирічному віці 13,2%, в трьохрічному 7,6-9,1% при вимозі НТД не менше 4,5%. Вміст екстрактивних речовин, теж одного із основних показників якості кореня женьшеня, становить в п'яти- дев'ятирічному віці 43,8-52,1%, в трьохрічному віці 27-43% при вимозі НТД - 20%.
В порівнянні з літературними даними в трьохрічних коренях женьшеня вміст панаксозидів значно перевищує приведені в них величини. Одержані фітохімічні показники свідчать про високу якість трьохрічних коренів женьшеня і можливість віднести їх до розряду товарних.
Вміст радіонуклідів Сз-137 і 8г-90 в корені женьшеня в 7-10 разів нижче гранично допустимих показників.
Розробка вдосконаленої технології вирощування і скорочування строку вирощування товарних коренів женьшеня сприяє розширенню робіт по інтродукції женьшеня в Україні.
В БЛДС є розробки рецептури женьшеневої настоянки гіркої, виробництво якої було організовано раніше на заводі продовольчих товарів в Білій Церкві.
Розроблені рецептури на виготовлення з женьшеню безалкогольного напою "Український женьшень" та сиропу "Український женьшень".
Разом з Технологічним інститутом молока та м'яса були створені женьшеневі пігулки на молочній основі, які комплексно діють на всі системи людського організму.
Боярською ЛДС в кінці 90-х років було запропоновано Мінздраву організувати державний фонд "Український женьшень" з мережею спеціалізованих господарств по вирощуванню женьшеню в умовах Полісся і Лісостепу України. Але не дивлячись на таку пропозицію в сьогоденні має місце в Україні значний спад в інтродукції женьшеня в Україні.

Технологія вирощування женьшеня та адаптоване до умов Полісся і Лісостепу України насіння можуть знайти застосування в ідентичних умовах інших країн світу.