Генеральний директор - Гармаш Андрій Станіславович
22 серпня 1975 року вирушили у свій нескінчений рейс швидкісні експреси Харківського метрополітену. Це було шосте місто у Радянському Союзі і друге в Україні, де прокладалися траси найшвидкішого, найнадійнішого і комфортабельного виду міського транспорту. Ось вже декілька десятиліть кожний другий харків'янин щоденно користується послугами метро, яке працює без свят і вихідних.
Точно за графіком, розрахованим до секунди, рухаються потяги. Інтервал між поїздами у години "пік" - 2-2,5 хвилини. На 38 кілометри простяглися три підземні лінії з пересадковими вузлами, з'єднавши Холодну Гору і селище ХТЗ, центр міста і Салтівський житловий масив, промисловий район і Олексіївку. 30 станцій з 5.30 ранку і до 24 години гостинно зустрічають харків'ян та гостей міста.
Такий ритм забезпечують майже чотири тисячі професіоналів високого класу. Машиністи і диспетчери, тонельні майстри і електромеханіки, працівники служби руху й ремонтно-механічної, телемеханіки та зв'язку, чергові по станціях і касири, змінюють один одного, щоб ні на мить не переривався чіткий пульс підземних артерій.