Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго"

Директор - Михайло Фатьянов

Зміївська ТЕС (до 1998 року ГРЕС) входить в систему ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" Міністерства палива та енергетики України.
Станція розташована на території Зміївського району Харківської області в 55 км від Харкова і забезпечує електроенергією регіон 3-х областей: Харківської, Полтавської та Сумської.
На відстані 1 км від димових труб станції побудовано селище енергетиків Комсомольське, де зараз проживає 17 700 чоловік.
Зміївська ТЕС - станція конденсаційного типу призначена для несення базисних електричних навантажень енергосистеми.
Встановлена проектна потужність - 2 400 МВт.
На даний час її електрична потужність складає 2 150 МВт, що дозволяє виробляти за рік до 16 млрд. кВт*ч електроенергії.
Паливо - антрацитове і пісне вугілля, газ, мазут.

Будівництво ГРЕС розпочалось в 1956 році.
На стадії проектування неодноразово змінювались рішення про проектне паливо, призначене для Зміївської ГРЕС. Але незмінно велика роль в забезпеченні Зміївської ТЕС, як буферного палива, відводилась природному газу Шебелинського родовища.
Природний газ в останній час є тільки підсвітлювальним паливом. Спільно з ним як підсвічування, з метою створення в топці котла температури, необхідної для горіння низкокалорійного вугілля, використовується, при відсутності або нестачі газу, мазут.
Для вивантаження, зберігання і подачі мазуту для спалення в котлах на Зміївській ТЕС є мазутне господарство загальною ємкістю 58515 м3.

Прийом, зберігання і подачу на котли твердого палива здійснює паливно - транспортне господарство ТЕС, що складається з наступних споруд:
- розвантажувального пристрою з двома вагоноперекидачами для вивантаження вугілля;
- подрібнювального чотирьохблочного пристрою для подрібнення крупних фракцій вугілля;
- основного тракту подачі твердого палива зі стрічковими конвеєрами;
- складу палива проектною ємкістю 440 тис. тонн, обладнаного кранами - перевантажувачами та бульдозерами.

Приготування знесоленої води для поповнення витрат пари та води на блоках і хімочищеної води для підживлення тепломережі і випарних установок забезпечує водопідготовка хімічного цеху ТЕС.

Система технічного водопостачання ТЕС основана на принципі кругообігу води в системі, з використанням водоймища - охолоджувача. Площа його активної зони - 12,5 км2 при середній глибині - 4,2 м.
Водоймище - охолоджувач штучно створене на місці озера Лиман, яке в минулому являло собою мілководне замкннене безточне водоймище, з середньою глибиною 1,2 м, і в особливо засушливі роки висихаюче практично до дна.
Зараз водоймище - охолоджувач, крім основного призначення, виконує ряд інших функцій. По-перше, воно використовується для розведення товарних сортів риби, що сприяє біологічній меліорації водоймища, по-друге, постачає прилеглі промислові і сільськогосподарські об'єкти технічною водою, а також є улюбленим місцем відпочинку не тільки мешканців селища енергетиків і сусідніх населених пунктів, але і міст Зміїва та Харкова.
Джерелом поповнення безповоротних витрат технічного водопостачання і сирої води для хімічної водопідготовки ТЕС є р. Сіверський Донець, на якій встановлена насосна станція "Сіверський Донець".

Приготування вугільноого пилу для спалення здійснюється в шарових барабанних млинах, кожний з яких входить в індивидуальну замкнену пилосистему з проміжним бункером. На блоках 200 МВт встановлено по два млини Ш-50, на блоках 300 МВт - по три млини типу Ш-50А. Подача пилу в топку здійснюється гарячим повітрям (двохвентиляторна схема). Основне підігрівання повітря для горіння виробляється в регенеративних обертових повітропідігрівачах.
Очистка димових газів від золи здійснюється:
- на блоках 200 МВт в мокрих золоуловлювачах типу МП-ВТИ;
- на блоках 300 МВт в трьохпольних електрофільтрах типу УГ - 2-3-53.
Відвід продуктів згорання здійснюється через п'ять димових труб:
- блоки №1,2 труба Ду - 7 м и Н-120 м;
- блоки № 3, 4 труба Ду - 7 м и Н-120 м;
- блоки № 5, 6 труба Ду - 6 м и Н-180 м;
- блоки № 7, 8 труба Ду - 6, 5 м и Н-250 м;
- блоки № 9, 10 труба Ду - 6, 5 м и Н-250 м.
Сумарна теплова потужність станції складає 341 Гкал/г, в т.ч. по енергоблоках:
№ 1, 2, 3 - по 12 Гкал/ч;
№ 4 - 25 Гкал/ч;
№ 5, 6 - по 110 Гкал/ч;
№ 7-10 - по 15 Гкал/ч.
Система шлакозоловилучення - гідравлічна, спільна, зворотня - передбачає перекачку пульпи по чотирьох золошлакопроводах (чотири резервних) на золовідвал площею 350 га. В ньому накопичено вже більш ніж 24 млн. тонн золошлакової суміші.
На території золовідвалу є шлакозоловідстойник для відбору 400 тис. тонн золошлаків за рік.
Відведення освітленої води з кожної секції золовідвалу здійснюється по двох випусках шахтного типу в головну споруду, звідки вона подається на насосну освітленої води і далі на ТЕС.
Видача електричної потужності з енергоблоків здійснюється на напругу 330 та 110 кВ. Схеми ВРП 330 та 110 кВ однакові - дві робочі і одна обхідна системи шин, з одним вимикачем на ланцюг. ВРП (відкритий розподільчий пристрій) 330 кВ секціоновано вимикачами, а ВРП 110 кВ не секціоновано. До ВРП 110 кВ підключені два блоки по 200 МВт, решта 4 х 200 + 1 х 300 до однієї секції і 3 х 300 МВт до другої секції ВРП 330 кВ.
Існуючі схеми електропостачання власних потреб станції виконані по блочному принципу.

На підприємстві велика увага приділяється питанням екології.