Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Ректор - Олександр Вікторович Ульянченко

Історія Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва тісно пов'язана з історією становлення та розвитку сільського та лісового господарств нашої країни протягом майже двох століть. 5 жовтня 1816 р. вийшов Указ імператора Росії Олександра І про заснування в Маримонті (передмісті Варшави) Інституту земельного господарства. Він став називатися Маримонтським інститутом сільського господарства та лісівництва. У 1914 р. його було переведено до Харкова і в 1921 р. перейменовано у Харківський сільськогосподарський інститут.

У 1991 р. інститут було перетворено у Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, а у березні 2002 р. університету надано статус національного.

Сьогодні агроуніверситет - це сучасний навчально-науково-виробничий комплекс, до складу якого входить шість науково-дослідних закладів, 15 коледжів та технікумів, три державні установи. Він має широкі зв'язки з сільськогосподарським виробництвом України, добре відомий за кордоном, з 1997 р. - член Міжнародної асоціації університетів (ЮНЕСКО, Париж).

В університеті навчається 3349 бакалаврів, спеціалістів, магістрів на 6 факультетах, по 10 спеціальностях (денна і заочна форма навчання).
- "Агрохімія і грунтознавство";
- "Агрономія" зі спеціалізаціями "Насіннєзнавство" і "Насінництво";-
- "Плодоовочівництво і виноградарство";
- "Селекція та генетика сільськогосподарських культур";
- "Захист рослин" зі спеціалізаціями "Фітосанітарний моніторинг" і "Лісопатологія";
- "Облік і аудит"; "Менеджмент організацій"; "Економіка підприємства";
- "Землевпорядкування та кадастр";
- "Лісове господарство".

За роки існування в агроуніверситеті підготовлено біля 46 тис. висококваліфікованих фахівців-аграріїв, у т.ч. 1477 магістрів с.-г. наук і понад 100 докторів філософії для 76 країн Європи, Азії, Африки, Латинської Америки. На 32 кафедрах ведуть підготовку фахівців 346 викладачів, у т.ч. 40 докторів наук, професорів, 159 кандидатів наук.

При університеті функціонують дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, аспірантура з 13 спеціальностей, докторантура з двох напрямків. За час існування аспірантури підготовлено 760 кандидатів і докторів наук, у т.ч. у 2001 - 2002 рр. захищено 13 канддидатських і 2 докторських дисертацій.

Структурними підрозділами університету є: Інститут післядипломної освіти, Інститут фітосанітарного моніторингу, фундаментальна бібліотека з фондом 600 тис. примірників, редакційно-видавничий відділ, три науково-дослідні лабораторії, вузол зв'язку Internet, дендропарк (22,3 га), два дослідні поля (170 га), два навчально-дослідні господарства із земельною площею 11425 га, парк ветеранів (6,5 га).

Агроуніверситет - це автономне містечко (70,8га), де розташовано сім навчальних корпусів із навчальної площею - 45259 м2.
Для студентів - сім сучасних гуртожитків, бібліотека з вісьма читальними залами на 400 місць, павільйон із сільськогосподарською технікою, чотири спортивні зали, актовий зал на 900 місць, спортивно-оздоровчий табір "Берізка" у заповідній зоні навчально-дослідного лісгоспу університету.

Наукові дослідження в університеті проводяться за такими основними напрямками: зональні ресурсозберігаючі грунтозахисні системи землеробства; технології відтворення родючості та охорони грунтів; генетика, селекція та насінництва сільськогосподарських культур, захист рослин, технології виробництва продукції рослинництва; організаційно-економічний механізм господарювання та удосконалення земельних відносин на селі.

Результатами досліджень є створені нові сорти квасолі - Первомайська, Докучаєвська, Зіронька; амаранту - Ультра, Харківський 1, Сем; ячменю - Докучаєвський 15, Докучаєвський 18.

Науковці університету обгрунтували і розробили способи боротьби з фільтрацією грунтів при будівництві зрошувальних каналів і водосховищ, окультурення і хімічної меліорації солонцюватих грунтів, сорбціонно-газовий метод хімічної обробки насіння зернових і технічних культур, заклали теоретичні і практичні основи позакореневого живлення рослин.

Грунтознавці агроуніверситету вивчили грунтовий покрив України, внаслідок чого держава отримала великий інформаційний банк про грунти (землю), їхню агровиробничу характеристику, підвищення родючості, географію тощо, що служить основою для проведення сучасної земельної реформи на засадах ринкових відносин і приватної власності на землю, а також виконання земельно-оціночних робіт, складання земельного кадастру та раціональне використання природних ресурсів.

Розроблено кадастр типів лісу рівнинної території України, який є науковою базою подальшого розвитку лісогосподарського виробництва і теоретичною основою вивчення закономірностей росту і розвитку лісових екосистем. Передбачається здійснити грунтово-типологічне картографування земель лісового фонду і переведення лісового господарства на типологічну основу.

Вченими економістами розроблено на замовлення Мінагрополітики України і впроваджено в агроформуваннях України систему бізнес-планування, нові Плани рахунків і автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера.

Унаслідок співпраці ВАТ "ХТЗ" та агроуніверситету розроблені та впроваджуються у виробництво на базі нових моделей тракторів ХТЗ:
- колійна технологія вирощування просапних культур;
- енергозберігаюча екологізована технологія вирощування зернових і круп'яних культур;
- система різноглибинного основного обробітку грунту;
- сільськогосподарські машини та знаряддя, які не поступаються, а в ряді випадків перевищують за своїми показниками у роботі техніку закордонних фірм.

Для підвищення ефективності впровадження у виробництво нової техніки і технологій, а також для опрацювання нових організаційних форм використання машинно-тракторного парку завод спільно з університетом створив три експериментальні МТС, які обслуговують 10 тис. га орної землі.